Міністерство інфраструктури, яке запровадило так званий «укрупнений показник вартості» (УПВ), створило вкрай суперечливу систему ціноутворення при виконанні державних замовлень з будівництва. Її суть – звести все до одного усередненого показника, що дає велике поле для маніпуляцій. На цю проблему звертає увагу голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва в інтервʼю «Главкому».

Суть укрупненого показника вартості – звести все до одного усередненого показника. Він затверджений ще наказом тодішнього міністра (у 2021-2024 рр. Міністерство інфраструктури очолював Олександр Кубраков – «Главком»).

Голова Державної аудиторської служби пояснює, що методика фактично діє та поширюється на все будівництво, хоча наказ про її запровадження так і не зареєстрували в Мін'юсті, попри те, що документ є регуляторним і стосується бізнесу.

Служба відновлення (Державне Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України) – колишній «Укравтодор» спеціалізувалася на ремонті доріг і ніколи не будувала промислові об’єкти та цивільне житло, але механізми ціноутворення, які є в дорожньому будівництві, ніяк не можна застосовувати під час цивільного будівництва через різні технології виконання робіт. 

Басалаєва розповіла, що у цьому алгоритмі використовується так званий «укрупнений показник вартості» (УПВ), що має суперечливу систему ціноутворення для дорожнього будівництва.

«У цей показник «зашито» все: вартість матеріалів, зарплата, витрати на механізми, прибуток, адміністративні та інші витрати. Ключова проблема в тому, що структура цієї суми взагалі не розкривається. Замовник – той, хто витрачає публічні кошти, – не отримує доступу до деталізованої калькуляції чи прозорого кошторису. Відсутні механізми обов’язкового розкриття змісту робіт, надання розрахунків – всі документи, необхідні для контролюючих органів чи громадськості, фактично не ведуться», –розповіла вона.

Глава Держаудитслужби також зазначила, що рішення про застосування укрупненого показника вартості було прийнято в закритому режимі, тобто без широкого громадського обговорення, без проведення оцінки регуляторного впливу, навіть без реєстрації у Мін’юсті.

«Формально заявляється про «залучення бізнесу», але фактично основні бенефіціари – підрядники, які тепер легально можуть закладати будь-які витрати у «монолітну» суму і при цьому не розкривати жодних деталей та уникати перевірок.

Поясню на прикладі: укрупнений показник вартості звучить як «знесення будинку». І все. А чим ви будете зносити? Яка кількість машин і механізмів буде брати участь? Скільки людей задіяно, людино-днів? Ну, погодьтеся, моментів для маніпуляції достатньо. І ось нам кажуть: до нас приїхала дорога машина, лазером зрізала кожен поверх… А насправді приїхав бульдозер, кувалдою стукнув, потім «КАМАЗами» все вивезли», – пояснює Басалаєва.

Раніше, до запровадження укрупненого показника вартості, за словами Басалаєвої, Держаудитслужба отримувала детальну калькуляцію робіт. Тепер же, як зазначила глава Держаудитслужби, її просто не складають, адже є на це законні підстави.

Тому відомство звертається із проханням скасувати цей «укрупнений показник», адже він шкодить державному бюджету.

Басалаєва повідомила, що нині ця проблема обговорюється з Міністерством розвитку громад і територій, яке позитивно сприйняло зауваження Держаудитслужби та пообіцяло повернутися до прозорої системи ціноутворення.

Нагадаємо, про найбільш актуальні сьогодні загрози у сфері національної фінансової безпеки та про те, які сектори залишаються найбільш проблемними для аудитів та перевірок розповіла в інтервʼю «Главкому» голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва.