Уже за кілька днів в Україні стартує новий навчальний рік, який триватиме з 1 вересня 2025 року до 30 червня 2026 року. Школи шукають можливості для забезпечення дітей якісною освітою, а МОН запускає нові предмети та пілотує реформу старшої школи.

РБК-Україна розповідає, яким буде новий навчальний рік в Україні та чим відрізнятиметься від попередніх.

Форми навчання в умовах війни

Відповідно до статті 9 Закону України "Про освіту", загальна середня освіта може здійснюватися в кількох формах :

• інституційна (очна - денна або вечірня),
• заочна (дистанційна),
• індивідуальна (екстернатна, сімейна/домашня, педагогічний патронаж).

Заклади освіти мають право організовувати навчальний процес очно, дистанційно або у змішаному форматі. Наприклад, лекції можуть проводитися онлайн, а практичні чи лабораторні заняття - в класах. Також можливий поділ одного класу на групи: частина дітей навчається очно, інша - дистанційно з онлайн-консультаціями.

Форма навчання залежить від безпекової ситуації у конкретному населеному пункті. Рішення ухвалюють військово-цивільні адміністрації за участю батьків. Якщо родина не погоджується на очний формат, вона може обрати дистанційне навчання, індивідуальний графік чи екстернат.

Школи можуть організовувати навчальний процес у змішаному форматі (колаж: РБК-Україна)

Для учнів, чиї батьки виберуть онлайн-освіту, у школах можуть створювати окремі дистанційні класи.

Важливо, що формат навчання може змінюватися протягом року , залежно від умов безпеки. Це дозволяє гнучко реагувати на виклики війни та забезпечити дітям рівний доступ до освіти.

Дистанційне навчання в Україні

У новому навчальному році система дистанційної освіти в Україні працюватиме без суттєвих змін. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час конференції "Серпнева-2025: освіта для мінливого світу".

МОН скасувало наказ №1112, що обмежував кількість учнів у дистанційних класах. Відтепер рішення про їх наповненість ухвалюють громади, проте мінімальна кількість учнів для відкриття такого класу - п’ять .

Дистанційне навчання у школі (фото: GettyImages)

Дистанційне навчання зберігається для трьох категорій дітей: тих, хто перебуває за кордоном, на тимчасово окупованих територіях чи у прифронтових регіонах. Для школярів за кордоном можливі два формати: повноцінні дистанційні класи або спеціальний "Українознавчий компонент".

За даними МОН, у 2024-2025 році дистанційно навчалися 400-450 тисяч дітей в Україні та ще близько 350 тисяч - за кордоном. Міністерство наголошує, що скасування дистанційної освіти не розглядається : вона залишається однією з офіційних форм навчання, особливо в умовах війни.

Як українські школярі можуть навчатися за кордоном

Через війну сотні тисяч українських дітей опинилися за межами країни. Для них передбачено кілька варіантів здобуття освіт и: очно, дистанційно або за індивідуальними формами (екстернат, сімейна освіта, педагогічний патронаж).

Міністерство освіти і науки України рекомендує таким учням кілька шляхів:

• відвідувати школу країни перебування за очною формою;
• поєднувати навчання в місцевій школі з українською освітою дистанційно, екстернатом або сімейною формою - зокрема через Державний ліцей "Міжнародна українська школа";
• навчатися у спеціально створених класах при українських громадах за кордоном, які працюють у партнерстві з "Міжнародною українською школою";
• якщо законодавство країни дозволяє, продовжувати навчання лише в українському закладі дистанційно чи за екстернатною формою.

Міністерство освіти і науки у 2025 році затвердило зміни до Типової освітньої програми, яка передбачає вивчення українознавчого компонента для дітей, що проживають за кордоном і відвідують місцеві школи.

Навчання дітей-біженців у Німеччині (фото: GettyImages)

Відтепер школярі за кордоном зможуть вивчати не лише предмети українознавчого циклу (українська мова, література, історія та ін.), а й інші навчальні дисципліни . Це дасть можливість обирати додаткові предмети відповідно до власних освітніх потреб - наприклад, математику, фізику, англійську мову чи інші дисципліни для підготовки до Національного мультипредметного тесту (НМТ) або подальшого навчання в українських закладах.

Щоб уникнути подвійного навантаження, учні, які одночасно відвідують школу за кордоном і український заклад, можуть перейти на індивідуальну форму навчання. При цьому всі оцінки, отримані дитиною протягом семестру, зараховуються - незалежно від того, чи вони були здобуті в школі за кордоном, в Україні чи у приватному закладі.

Закордонні школи можуть надавати інформаційні довідки із зазначенням предметів, тем і результатів, а українські заклади враховують ці дані під час семестрового оцінювання. Наразі МОН також готує методичні рекомендації, щоб чітко врегулювати процедуру зарахування результатів навчання за межами України.

Як навчають дітей на окупованих територіях

За словами заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, нині на окупованих територіях українську освіту отримують понад 42 тисячі дітей . Більшість із них долучається до занять дистанційно, але через перебої зі зв’язком або загрози безпеці така форма не завжди можлива.

Діти з окупованих територій можуть вчитися в українських школах (фото: GettyImages)

На окупованих територіях, де є проблеми з інтернетом або безпекою, працює відносно новий формат навчання - педагогічний патронаж . Також є індивідуальна сімейна форма навчання та екстернат. Педагогічний патронаж називають оптимальною формою навчання в умовах окупації, і МОН планує робити ставку саме на нього.

Підземні школи та укриття

Одним із ключових викликів нового навчального року залишається безпека школярів. В умовах війни уряд розгорнув масштабне оновлення освітньої інфраструктури, зокрема будівництво підземних шкіл та облаштування захисних просторів у закладах освіти .

За словами прем’єр-міністра Юлії Свириденко, лише за останні два роки на модернізацію шкіл спрямували рекордні 22,9 млрд гривень. У межах цієї програми вже оновлено понад сотню сучасних лабораторій та розпочато проєкти будівництва підземних навчальних закладів.

Міністр освіти Оксен Лісовий підкреслює, що повністю забезпечити всі школи укриттями неможливо через надзвичайно високу вартість. Одне укриття для 500-700 дітей коштує близько 100 млн гривень, а в прикордонних регіонах повноцінне протирадіаційне укриття може бути навіть дорожчим за нову школу. Попри це, в Україні вже будується понад 170 шкіл-укриттів, із яких 33 готові до використання, а до кінця 2025 року загалом планують відкрити 150 підземних шкіл.

Підземна школа у Харкові (фото: GettyImages)

Втім, процес не є швидким: від проєктування до введення об’єкта в експлуатацію минає 9-12 місяців, а іноді й більше року. Тож забезпечити всім дітям доступ до офлайн-освіти в захищених умовах поки що неможливо.

Ще у серпні 2024 року уряд ухвалив постанову про запуск експериментального проєкту зі створення у школах захищених просторів - приміщень на підвальних, цокольних чи перших поверхах, де учні можуть перебувати під час повітряної тривоги. Ці простори мають відповідати низці вимог : бути обладнаними штучним освітленням, електроживленням, мати не менше двох евакуаційних виходів, придатні для перебування дітей з інвалідністю, а також не розташовуватися поруч із небезпечними об’єктами.

Водночас їхнє використання визначається як тимчасове. Засновники навчальних закладів зобов’язані поступово облаштовувати повноцінні протирадіаційні укриття або споруди подвійного призначення.

ОВА та органи місцевого самоврядування отримали доручення розробити та реалізувати плани облаштування таких захисних споруд до кінця 2027 року. Це має стати одним із ключових етапів відновлення системи освіти та гарантією того, що діти зможуть повернутися до очного навчання у максимально безпечних умовах.

Реформа старшої школи

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочинається пілотування реформи старшої школи , що передбачає нову модель профільного навчання. На першому етапі до експерименту долучаться 30 пілотних ліцеїв.

Для старшокласників вводять ряд змін (фото: GettyImages)

Наступний етап запланований на 2026-2027 навчальний рік - тоді профільне навчання тестуватимуть у 100-150 ліцеях. А з 2027-2028 року реформа буде впроваджена по всій країні.

Реформа старшої школи є частиною "Нової української школи" і дає учням можливість після 9-го класу обирати напрям освіти: академічний ліцей або професійний коледж. У ліцеях школярі формуватимуть власний профіль - поглиблено вивчатимуть обрані предмети, тоді як решта викладатиметься на базовому рівні.

Також МОН запускає нову освітню політику "Освіта для життя", яка оновлює зміст навчання у школі. З нового навчального року пілотування почнеться у 5-6 класах з природничої, мистецької та технологічної галузей.

Нові предмети і зміни у викладанні

З 1 вересня у 8-х класах з’явиться новий обов’язковий предмет "Підприємництво та фінансова грамотність". Його програма розроблена МОН спільно з Нацбанком України й охоплює управління особистими фінансами, податки, банківські послуги, а також основи підприємництва. З 2026 року цей предмет вивчатимуть і 9-класники.

Також зміниться викладання предмета "Захист України" у 10-11 класах . Навчальне навантаження зросте до 2 годин на тиждень, програма оновиться й більше уваги приділятиметься практичним навичкам: домедичній допомозі, використанню безпілотників, протидії дезінформації.

В Україні по-новому викладатимуть Захист України (фото: GettyImages)

Поділ учнів на групи за статевою ознакою скасують - хлопці й дівчата навчатимуться разом. До викладання планують залучати ветеранів та спеціалістів, які працюють виключно з цією дисципліною.

Канікули у 2025-2026 навчальному році

Новий навчальний рік в Україні розпочнеться 1 вересня 2025 року та триватиме до 30 червня 2026 року. Водночас школи мають автономію у плануванні освітнього процесу, тому точні дати канікул можуть відрізнятися навіть у межах одного міста.

Орієнтовний графік канікул:

• осінні: 27 жовтня - 2 листопада 2025 року;
• зимові:27 грудня 2025 року - 11 січня 2026 року;
• весняні:23 - 29 березня 2026 року;
• літні : з 1 червня 2026 року.

Графік відпочинку остаточно затверджує педагогічна рада кожної школи, враховуючи навчальне навантаження, безпекову ситуацію та потреби учнів.

Шкільні канікули в Україні (фото: facebook.com/FZS_Ukraine)

У МОН наголошують, що червень не є обов’язковим навчальним місяцем. Заклади освіти можуть завершити навчання у травні, продовжити його до кінця червня або організувати консультації, індивідуальні заняття чи навчальні екскурсії.

Також на канікули може впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні обставини. У разі загроз чи карантину графік може бути змінений.

Раніше РБК-Україна писало про розширення програми безкоштовного гарячого харчування для школярів в Україні: з 2026 року планують забезпечити обідами всіх учнів 1-11 класів, модернізувати харчоблоки та навчити кухарів, а зараз безкоштовні обіди отримують понад 1,5 млн дітей початкових класів.

Також ми розповідали, що у разі погіршення епідситуації школам дозволено тимчасово відсторонювати від офлайн-навчання дітей без обов’язкових щеплень. Для таких учнів пропонуватимуть дистанційне навчання до отримання вакцинації або стабілізації ситуації, зокрема через загрозу поширення кору.

При підготовці матеріалу використані такі джерела: стаття 9 Закону України "Про освіту", Міністерство освіти і науки України, НУШ, матеріали конференції "Серпнева 2025: освіта для мінливого світу", коментар заступниці міністра освіти та науки Надії Кузьмичової в ефірі телемарафону "Єдині новини".