На Байковому кладовищі у Києві виявили занедбану могилу видатного українського письменника-шістдесятника Григора Тютюнника. Місце спочинку автора повістей «Три зозулі з поклоном» та «Климко» було повністю зарослим бур’янами та виглядало покинутим, аж поки блогер Владислав Тимошенко разом із небайдужими підписниками не взявся  навести лад на місці поховання. Про це повідомляє «Главком».

Поховання письменника було повністю зарослим бур’янами, що приховували навіть ім'я на стелі. Огорожа була іржавою, а кам'яна таблиця – брудною.

Владислав Тимошенко, який звернув увагу на проблему, власноруч організував прибирання. У відео, опублікованому на його YouTube-каналі, він показав, як разом із підписниками, що підтримали його донатами, він:

• вирвав бур'яни, що густо вкривали могилу;
• почистив стелу і оновив фарбою ім’я та прізвище письменника;
• пофарбував іржаву огорожу в чорний колір;
• прикрасив могилу свіжими квітами, хвоєю, новою лампадкою та портретом Григора Тютюнника.

Цей вчинок викликав хвилю схвальних відгуків у соцмережах. Багато українців визнали, що прибирання могили стало символічним актом відновлення пам’яті не лише про конкретного письменника, а й про цілу епоху української літератури. 

Довгий час за могилою ніхто не доглядав, адже дружина та син письменника померли у 2015 році, а інший син проживає у США. Минулого року до прибирання долучалися працівники одного з київських видавництв, але з того часу поховання знову опинилося в занедбаному стані.

Хто такий Григір Тютюнник

Григір Михайлович Тютюнник – український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах.

Тютюнник народився 5 грудня 1931 року у селі Шилівка на Полтавщині. Його життя було непростим, адже батька репресували, а дитинство припало на роки війни та післявоєнної розрухи. Цей досвід він відобразив у своїй автобіографічній повісті «Климко», яка сьогодні є частиною шкільної програми.

У літературі Тютюнник дебютував наприкінці 1950-х, але справжнє визнання здобув у 60–70-ті роки. Його творчість пов’язана з поколінням «шістдесятників», але водночас він мав особливий, неповторний стиль. Твори Тютюнника вирізнялися колоритним зображенням побуту сучасного села, рідкісним знанням мови та психології народу, соковитим гумором. 

Найвідоміші твори письменника

Серед найвідоміших творів письменника:

• «Три зозулі з поклоном» – новела, яка стала символом трагічного кохання й незламної гідності людини.
• «Климко» – повість про сироту, який під час війни шукає вугілля для вчительки й потрапляє у вир драматичних подій.
• «Вогник далеко в степу» – автобіографічна повість про дитинство в повоєнні роки.
• Збірки «Зав’язь», «Деревій», «Коріння» – коротка проза, де відображене життя українського села.

Григір Тютюнник створив і дитячі твори: «Ласочка», «Степова казка», які також здобули любов читачів.

Попри талант і любов читачів, радянська влада неодноразово цькувала Тютюнника: його твори жорстко критикували, обмежували друк. Це стало однією з причин його трагічної смерті у віці 48 років – у ніч із 5 на 6 березня 1980 року письменник учинив самогубство в Києві. Незавершеною залишилася повість «Житіє Артема Безвіконного».

У 1989 році Григір Тютюнник був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (посмертно).

Сьогодні пам'ять про Григора Тютюнника вшановують у музеях, бібліотеках та літературних вечорах. Його ім'ям названо бібліотеки та школи, а на будинках, де він мешкав, встановлено меморіальні дошки. На Байковому кладовищі над його могилою височіє бюст роботи скульптора В. Луцака та архітектора Я. Ковбаси.