Які країни успішні у світі? Ті, де діють закони. Де люди грають за правилами. Без цього успіх в принципі неможливий. Сильні інститути та верховенство права — необхідні умови для динамічного розвитку. Що називали інвестори основною проблемою перед війною? Чому не інвестували в Україну? Верховенство права. Коли немає правил, ти не можеш розрахувати доцільність інвестицій. Занадто велика невизначеність. І ти не інвестуєш.А немає інвестицій – немає економічного зростання. Все просто. Наша бідність, — а ми досі лишаємось найбіднішою країною в Європі, — є результатом того, що ми не любимо грати за правилами, не виконуємо домовленості й не встановили в країні верховенство права.Читайте також: Сатанинський механізм знищення народу через руйнування довіриІ це не тільки про прокурорів і СБУшників, які кошмарять бізнес і цих клятих комерсів. В Україні в принципі не люблять грати за правилами. Навіть на побутовому рівні. І для цього треба просто побачити, що відбувається на дорогах країни. Причому кожного разу у кожного водія є дуже вагома причина, чому саме зараз він має право порушити правила. І якщо цей конкретний водій може виграти (а може, звісно, поїхати в лікарню чи на кладовище), то всі учасники дорожнього руху програють. Так і в масштабі країни. Завжди можна пояснити собі, чому саме зараз саме ти маєш право порушити правила. І ти навіть можеш від цього виграти. Але всі разом програють.Який ще один додатковий побічний ефект? Це відсутність довіри. В українському суспільстві дуже низький рівень довіри один до одного. Але якщо немає практики виконання домовленостей, то звідки ж цій довірі взятися? А довіра дуже важлива у сучасному горизонтальному світі. Та й вертикальному також. Бо навіть вартість грошей для вас залежить від того, як сильно вам довіряють. Витрати на будь-яку угоду неймовірно зростають, коли у тебе проблеми з довірою до контрпартнера. Або угода не укладається в принципі.Якщо ми подивимось на найуспішніші країни в сучасному світі, то і вони самі собою можуть залучати гроші дуже дешево. І довіра всередині суспільства там дуже висока. Співпраця ж всередині суспільства повністю залежить від того, наскільки люди можуть довіряти один одному. І не в моменти емоційного піка, як було на Майдані чи на початку повномасштабного вторгнення. А в моменти рутинного життя. Звичайної буденності.Читайте також: Припиніть вважати людей дурнямиІ практика виконання і не виконання домовленостей не має бути залежною від того, подобаються нам ті, з ким укладені домовленості чи ні. Не може бути такого, що "Він краде" чи "Він неприємний тип", і тому я порушу свою домовленість з ним. Ні. Ми або йдемо на домовленість або ні. Якщо людина чи компанія нам не подобаються настільки, що ми не хочемо виконувати домовленість з ними, то ми просто не йдемо на угоду. І не тиснемо конкретну руку. Якщо ж ми потисли руку, то далі ми маємо виконувати взяті на себе зобов'язання. Бо це вже не про них. Це вже про нас.І знов же таки. Завжди можна знайти виправдання. Чому ти не виконуєш домовленість. Завжди можна пояснити, що "Він і так багатий, мені ці гроші потрібніші". Але так не працює. Так не буде довіри.Поки в Україні не грають за правилами, ми будемо бідні. Яскраві, самобутні, гостинні, героїчні. І ще ми добре співаємо. Але бідні. Тому основний суспільний інтерес для України – це навчитись, нарешті, грати за правилами.ДжерелоПро автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.