Замороження фронту для України – компроміс чи капітуляція: що кажуть експерти (Відео)

Чи готова Україна заморозити війну? Чи не вперше пролунала ідея – зупинитися там, де зараз проходить лінія фронту, а повернення окупованих територій відкласти на майбутнє. Про це натякнув радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк в інтерв'ю виданню La Repubblica. У Києві говорять про ризики, тим часом Москва намагається видати себе за миротворця: пропонує віддати частину захопленого, щоб натомість закріпити за собою більше. Чи може замороження фронту стати для України компромісом – чи це буде капітуляція? Думки зібрала журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
На столі новий сценарій завершення війни – замороження по лінії фронту. Тема, яку до цього в Києві відкидали, раптом знову прозвучала. Раніше на це натякав президент, зокрема під час переговорів з американським президентом Дональдом Трампом Зеленський допустив можливість обміну територіями. Про це пише The Wall Street Journal. Нині радник Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю італійському виданню La Repubblica. Україна розглядає варіант – зупинитися там, де зараз проходить лінія зіткнення. А вже потім працювати над поверненням окупованого – за допомогою економіки, дипломатії та міжнародного тиску.
"Сполучені Штати Америки змінили свій підхід. Вони говорять про необхідність обміну територіями, про поступки – і ми постійно чуємо цю фразу. Ми змушені коригувати свою позицію, відходити від того, від чого раніше категорично відмовлялися. Йдеться про можливість замороження конфлікту по лінії фронту чи навіть інші подібні кроки – через тиск: "зупиняйте війну". Складається враження, що ми усвідомили: залежність від партнерів надто велика, і ми не можемо дозволити собі сказати Сполученим Штатам і Європі: "Ми будемо воювати до кінця". Адже існує ризик, що у відповідь нам скажуть: "Добре, воюйте, але без нашої зброї, без наших розвідданих – ми не з вами". Для України така ситуація була б надзвичайно болісною", – пояснив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус
Своєю чергою, політолог Ігор Рейтерович сказав:
"Якщо зараз є офіційна позиція України, то ми повинні її максимально просувати, активно комунікувати й пояснювати. Але робити це мають не окремі радники, як-от пан Подоляк, а офіційні особи – міністр закордонних справ, секретар РНБО, і, передусім, президент. Це має бути озвучено на рівні найвищих державних інституцій. Адже саме цей наратив повинен конкурувати з наративом росії. Лавров, наприклад, постійно повторює свої тези: "Ми ж говорили про гарантії безпеки, ми ж домовлялися". Його цитують у світі, а хто такий Подоляк – у багатьох просто не знають. Тому наша офіційна позиція повинна лунати з вуст тих, кого не лише чують, а й визнають ключовими представниками держави. Йдеться не лише про комунікацію з партнерами – їм усе пояснюють на закритому рівні. Йдеться про формування широкого інформаційного поля для європейського та американського суспільства. Там теж потрібно активно просувати український наратив".
Але така стратегія, кажуть експерти, небезпечна. Адже де-факто це може означати відмову від частини українських земель:
"Україна може визнати де-факто окупацію росії частиною території України, але вона може не визнати відторгнення цієї території. Тобто юридично наші конституційні принципи взагалі виключають відторгнення територій. Від України за конституційним правом неможливо відторгнути території без порушення цих конституційних принципів. І будь-який уряд, який піде на ось таке юридичне визнання, він буде стояти перед загрозою того, що це було абсолютно незаконне рішення і його автори будуть згодом можуть бути переслідувані законом з дуже високою ймовірністю серйозної відповідальності за це, коли б то не було. А ось визнання де-факто окупації – це абсолютно інший механізм. Воно не передбачає порушення по суті конституції. Тому що це не відмова від територій, це лише констатація, що так, ці території є окупованими, щодо цих територій може бути якась інша політика".
На цьому тлі кремль намагається грати роль "миротворця". За даними Reuters, путін пом’якшив свої вимоги. Тепер він нібито готовий заморозити фронт у Запорізькій і Херсонській областях та навіть "повернути" Сумщину, Харківщину і частину Дніпропетровщини.
"росія, висуваючи вимогу щодо Донеччини, фактично хоче отримати від України значно більші площі території. В обмін вона пропонує "повернути" частини Сумщини, Харківщини та невелику ділянку Дніпропетровщини. Тобто йдеться про торг квадратними кілометрами – але на користь Москви, адже Донбас, який росія хоче залишити за собою, є однією з найбільш укріплених і захищених територій України. У випадку такого "обміну" росія без бою отримує стратегічну перевагу", – додав Іван Ус.
Зупинитися сьогодні – це дати кремлю час підготувати новий удар завтра. І саме тому для Києва слово "замороження" звучить більше як пастка, ніж як мир. Бо росія зможе без бою закріпити найбільш укріплені території Донеччини й спокійно готувати новий наступ.
Марта Шикула, "5 канал"
Читайте також: Лавров заявив, що ні Крим, ні Донбас як території – ніколи не були метою росії.
Дивіться також відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
Останні новини
