Зустріч Трампа, Зеленського та лідерів ЄС у Вашингтоні очима американця, який живе все свідоме життя в Лос-Анджелесі, але народився в Києві і повністю підтримує Україну.

Нещодавня зустріч у США окреслила, як на мене, кілька важливих моментів.

Європа, безумовно, брала активну участь у цій зустрічі і підтримувала Україну, але роль ЄС була, скажу так, другорядною. Кожна з країн Євросоюзу переслідувала свої власні інтереси. Наприклад, Прем'єр-міністр Італії Мелоні одночасно демонструвала підтримку і Зеленському, і Трампу, і, по суті, собі. Це добрий приклад того, як саме європейці часто діють. Вони допомагають, безперечно, але завжди це роблять з огляду на свої власні позиції.

Головний показник зустрічі: Україна дедалі більше орієнтується на США. Під час цієї зустрічі Зеленського з Трампом вже не було сварок чи якихось жорстких розбіжностей, як це було колись. Тут уже, скоріше, мала місце дипломатична повага. Було бажання підтримувати переговорний процес. Але при цьому все одно відчувалася, скажу так, вимушеність пошуку певних компромісів (навіть окремих елементів «умиротворення Росії»).

Те, що обговорювалося про гарантії та безпеку, виглядає швидше символічно. Так само, як заяви про фонди та інвестиції. Це, скоріше, був перехід у режим символічної економіки та відповідальності.

При цьому всім переговорну динаміку запущено. Зважаючи на все, будуть і наступні зустрічі, можливо, навіть між путіним і Зеленським (попри риторику в Росії про легітимність нинішнього президента України). Все це – частина торгу та дипломатичної гри. Але сам візит Зеленського та представників ЄС до США можна вважати успішним. Так, не було якихось чудес, адже війна в Україні триває. Триває обстріл Києва та інших міст з боку Росії. Але з'явився шанс на заморожування цього конфлікту та поступове перезавантаження ситуації.

США, звичайно, від цього конфлікту не відійдуть. Я про це говорю неодноразово для різних ЗМІ і часто це говорю. Америка аж надто глибоко залучена в ситуацію і, навіть, певною мірою зіграла роль у виникненні подібного конфлікту, нехай навіть і ненавмисно. Хотіли як краще, а вийшло так, як це часто буває.

Ще одна важлива тема – постачання зброї та матеріалів. Це все продовжуватиметься, навіть якщо ситуація дійде до заморожування. Просто багато потім вже піде в закулісний формат.

Загалом я бачу цю зустріч реальним початком процесу компромісів та пошуків формули світу. І попри критику президент Трамп позиціонує себе лідером процесу. Можливо, це справді єдиний вихід.