Ситуація з інфільтрацією кількох сотень російських піхотинців через українську оборону на Добропільському напрямку наочно показала продемонструвала недоліки старої системи управління та одночасно, підкреслила переваги корпусної архітектури. Перший корпус Нацгвардії  “Азов”, який зайшов у смугу відповідальності саме у зоні прориву росіян насправді, не був “пожежною командою”. Фактично він став локомотивом бойового застосування нової моделі управління, базованій на армійських корпусах.Корпус «Азов», фото: Youtube-канал «Азов» Корпусна система: в чому полягає системне удосконаленняПерехід Сил оборони України на корпусну систему управління - не бюрократичний експеримент і не косметична реформа. Це фундаментальний крок, без якого неможливо побудувати сучасну армію, здатну протистояти російській воєнній машині. Остання з 2023 року, після провалу у 2022 році концепції невеликих автономних батальйонних тактичних груп, повернулася до вертикалі армія-дивізія. Відповідно, не можна не реагувати на те, що ворог робить висновки зі своїх невдач і вдосконалюється. Тож йдеться про створення в СОУ чіткої архітектури командування, яка забезпечить швидкість, гнучкість і системність управління всіма силами та засобами на визначеній ділянці фронту.До сьогодні, в Україні діяла структура, яка вже не могла задовольнити масштаб та інтенсивність бойових дій на російсько-українському фронті. Тимчасові оперативно-тактичні угруповання, що створювалися “під завдання” (які, теоретично, є сучасною моделлю гнучкого та адаптивного управління операціями), виявилися неефективним рішенням в умовах, коли треба було керувати сотнями та сотнями об`єктів управління. Тимчасовість диктувала брак відповідальності та ефективності, а також грузла у забюрократизованій бюрократії. Такий підхід не забезпечує ні стійкості управління, ні відповідальності за результат. У корпусній же системі командир корпусу відповідає за все: за смугу фронту, глибину оборони, логістику, підготовку особового складу, а головне — за результат операції. Це якісно інший рівень відповідальності, який змінює саму логіку ведення війни.Ефективний kill chain: що зможуть сучасні корпусиАмериканська доктрина дає зрозумілий орієнтир. У статуті FM 3-94 “Theater Army, Corps, and Division Operations” чітко визначено, що армійський корпус може ефективно контролювати смугу фронту шириною до 100 км і глибиною до 200 км. Звісно, ці нормативи актуальні для американського типу армійських корпусів, котрі мають в собі  бригади та дивізії. На відміну від українського корпусу – бригадного типу. Однак, саме корпус (незалежно від типу з`єднань та підрозділів, які складають його основу) здатен інтегрувати всі бойові та забезпечувальні компоненти, гарантувати координацію і взаємодію штатних та приданих підрозділів, організовувати наступальні й оборонні дії на оперативному рівні, синхронізувати взаємодію з авіацією та силами спеціальних операцій. Тож створення корпусів дасть можливість Україні, яка має фронт протяжністю понад 1200 км, навести лад у системі управління і чітко розподілити зони відповідальності відповідно до найвищих стандартів.На перший погляд, йдеться про технічну зміну в структурі. Але насправді це питання нашої здатності виграти війну. Україна не може перемогти Росію у симетричному протистоянні чисельності — танків проти танків, піхоти проти піхоти. Ставка лише на кількість у цій війні є прямим шляхом до поразки. Вижити й перемогти ми можемо лише завдяки асиметрії: інтелекту, технологіям і досконалому управлінню. Саме ці чинники дозволяють компенсувати чисельну перевагу ворога і зламати його наступальний потенціал.На сучасному полі бою перемагає не той, хто має більше живої сили чи техніки, а той, хто має швидший і точніший управлінський цикл. Цикл “знаходження цілі - ухвалення рішення – ураження” або, як його називають у сучасних доктринах, kill chain, став вирішальним критерієм успіху. Той, хто здатен швидше виявити ціль, ухвалити рішення і знищити її, отримує перевагу незалежно від співвідношення сил. Саме так діяла Україна, коли у 2022 році вперше застосувала турецькі “Байрактари”, інтегрувавши їх у мережево-центричний підхід. Те саме відбувається сьогодні із сотнями тисяч FPV-дронів та роботизованими комплексами. Але навіть найсучасніші системи самі по собі не дають перемоги. Вони лише інструменти. Без системи управління, яка здатна їх інтегрувати у єдине ціле, забезпечити координацію, взаємодію та логістичне підживлення, вони залишаються розрізненими можливостями.Саме корпус здатен вибудувати таку систему. Він поєднує у собі розвідку, артилерію, дрони, інженерні та логістичні підрозділи, створюючи замкнутий kill chain. Розвідка корпусу за такого формату миттєво передає потрібні дані дроновим підрозділам або ж артилерії. Рішення ухвалюються на місці. А вогневе ураження відбувається без затримки. Ця інтеграція є ключем до перемоги як в обороні, так і в наступі.Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський під час відвідин штабу Сил оборони на Донеччині, фото: Facebook Не менш важливим є й питання логістики. В умовах високої інтенсивності бойових дій саме логістика стає критичним фактором. Бригади не можуть самостійно нести цей тягар. Корпус, маючи власні тилові структури, бази й склади, бере на себе управління постачанням, ремонтом техніки, медичним забезпеченням. Це дозволяє бригадам зосередитися на виконанні своїх безпосередніх завдань, а не на виживанні у хаосі постачання. “Розвантаження” бригад з погляду логістичної бюрократії натомість дозволяє запроваджувати сучасні моделі, що передбачають пряме бюджетування та закупівлю необхідних систем безпосередньо бригадами. Зокрема, мова йде про DOT-Chain Defence – інноваційну цифрову платформу, яка працює як сучасний маркетплейс, що дає змогу оперативно замовляти та доставляти зброю без зайвої бюрократії.Які бувають корпуси: США, Німеччина, ПольщаУ США корпус є центральною ланкою управління сухопутними військами. Він використовується для керування кількома дивізіями, забезпечує інтеграцію артилерії, авіації, інженерних та логістичних сил у єдиній операційній структурі. Згідно з FM 3-94, корпуси відповідають за великі операційні простори, поєднуючи тактичний і стратегічний рівні. Саме корпусні штаби забезпечували успіх операцій в Іраку та Афганістані, оскільки дозволяли швидко синхронізувати бойові й допоміжні сили.Операція в Перській затоці у 1991 році, коли за участю трьох корпусів армії США, фото: Airman У Німеччині після Холодної війни корпуси формально залишилися лише у рамках інтеграції в НАТО. Німецькі війська були структуровані в дивізії, а управлінські функції корпусів перейшли до багатонаціональних структур. Проте досвід Bundeswehr показує, що у складних операціях, які виходять за межі однієї дивізії, саме корпусний рівень дає можливість поєднати планування і забезпечення. Німці сьогодні активно відновлюють увагу до цього рівня через посилення загроз зі сходу.У Польщі, яка безпосередньо стикається з російською загрозою, корпусна система була інтегрована у НАТО через Міжнародний корпус “Північний Схід” у Щецині. Це не просто орган управління польських військ, а багатонаціональна структура, куди входять офіцери з багатьох країн НАТО. Корпус у Щецині є прикладом того, як корпусний рівень може поєднувати не лише національні, а й союзницькі зусилля в межах колективної оборони. При цьому, в Польщі створюється й корпус у Сухопутних військах ЗС Польщі за моделлю 5 корпусу ЗС США – для максимального врахування успішного досвіду американців.Як імплементувати зарубіжний досвід в наші реаліїДля України ці приклади мають особливу цінність. Американський досвід показує, що корпус - це базова одиниця для ведення масштабних операцій. Німецький досвід демонструє ризики відмови від корпусів і потребу їх відновлення в умовах нових загроз. Польський приклад доводить, що корпус може бути не лише національним, а й багатонаціональним. Це відкриває перспективу інтеграції України у структури НАТО на новому рівні.Насправді Україні важко протистояти Росії зі ставкою на кількісний паритет. Наш шанс - у швидшому управлінському циклі, в ефективному kill chain, у здатності інтегрувати високі технології у єдину систему управління. Корпус стає тією базовою одиницею, яка дозволяє це зробити. Він формує чітку відповідальність, інтегрує всі компоненти війська, забезпечує логістику і навчання, створює умови для швидкого ухвалення рішень.Без корпусної системи українська армія залишатиметься розірваною між тимчасовими структурами й хаотичними процесами управління. З корпусною системою вона отримує шанс стати сучасною силою, здатною не лише вистояти, а й перемогти у війні, де майбутнє вирішує не маса, а швидкість і точність.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.