Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій на тлі посилення міжнародних зусиль для досягнення "справедливого і тривалого миру" в Україні.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу уряду Великої Британії.

За даними Лондона, через тиск обмежень Росія переорієнтувалася на фінсектор Киргизстану та непрозорі криптомережі, зокрема використання токена A7A5, який за чотири місяці провів операції на 9,3 млрд доларів на спеціалізованій біржі.

Під санкції потрапили киргизький "Капітал Банк" та його директор Кантемір Чалбаєв, які, за твердженням уряду Британії, використовуються для оплати військових товарів для РФ. Обмеження також запроваджені проти криптобірж Grinex і Meer - інфраструктури, що стоїть за згаданим рублевим токеном.

Додатково до переліку внесені GRINEX LLC, CJSC TENGRICOIN, OLD VECTOR LLC, Леонід Шумаков, Жанышбек уулу Назарбек та Altair Holding SA.

"Ці заходи посилюють тиск на російського диктатора Володимира Путіна у критичний момент і перекривають нелегальні канали, якими наповнюють його військову скарбницю. Разом із союзниками ми й надалі підтримуватимемо очолювані США зусилля, щоб припинити цю незаконну війну і забезпечити справедливий мир", - заявив міністр із питань санкцій Стівен Дауті. 

В уряді підкреслили, що тиск на "воєнну машину" Росії підсилює зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення вбивств в Україні та примушення Москви до змістовних переговорів, а також є кроком для зміцнення безпеки Великої Британії.

У Лондоні заявили, що готові і надалі посилювати тиск та зміцнювати режим обмежень, "закриваючи мережі" фінансування війни, де б вони не діяли.

Оголошення нових санкцій проти РФ відбулося після зустрічі цього тижня у Вашингтоні за участю прем’єр-міністра Британії Кіра Стармера , європейських лідерів, президента України Володимира Зеленського та Трампа.

15 серпня на Алясці відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. А вже 18 серпня Трамп прийняв у Білому домі Зеленського разом з європейськими лідерами.

Після цих перемовин американський президент зателефонував Путіну, щоб узгодити контакт із Зеленським.

Москва наполягає на такій послідовності: спершу двостороння розмова, а потім тристороння за участі Трампа.

Швейцарія заявила про готовність прийняти саміт, Австрія також висловила готовність стати майданчиком для переговорів Зеленського й Путіна.

Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сумнівається, що російський лідер наважиться на зустріч із Зеленським.