Про це пише портал Багнет. 

У розпал війни та енергетичної кризи Україна отримала важливий сигнал від головних кредиторів. Зокрема, Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо (наприкінці 2024 року) в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera заявила: банк не фінансуватиме компанії, які належать українським олігархам. У заголовку відповідної статті "вироком" стояла фраза: "Жодних грошей для олігарха Ахметова". Все це виглядало буквальним втіленням проголошеного Україною курсу на деолігархізацію, що є однією з ключових вимог для вступу України до ЄС. Однак, далі події розвивалися менш передбачувано.

Вже за кілька днів після публікації видання Corriere della Sera, позиція банку різко змінюється. ЄБРР заявляє, що інтерв’ю нібито подали некоректно, ім’я Ахметова начебто не згадувалося, а публікації у пресі "не відображають справжньої лінії банку". Водночас журналіст Corriere della Sera Федеріко Фубіні, автор статті, одразу відкинув усі ці пояснення і наголошував, що текст базувався виключно на дослівному цитуванні розмови, і згадки про ДТЕК та Ахметова були "органічною частиною контексту". 

На цьому тлі сама компанія ДТЕК теж вийшла з публічними заявами досить різкого тону. Там нагадали, що ДТЕК виробляє близько 12% електроенергії країни, не є монополістом ані за українським, ані за європейським законодавством, а її власник формально не підпадає під визначення "олігарха" - після ухвалення відповідного закону. Крім того, компанія вказувала, що інвестувала понад $1,2 млрд у відновлення енергетичної інфраструктури після майже двох сотень російських атак.

На перший погляд, ситуацію можна було б списати на непорозуміння між банком і журналістами. Проте більш окремі важливі деталі свідчить не на користь цієї версії. Ключовою фігурою, яка залишалася в тіні публічного конфлікту, є Ольга Єрьоміна - головна банкірка ЄБРР по Україні, відповідальна за енергетичний сектор.

Її професійний шлях тісно пов’язаний саме з компаніями, які контролює Ахметов. Ще у 2010-х вона курувала проєкти модернізації теплової та вугільної генерації, зокрема за участі ДТЕК. Після Революції гідності Єрьоміна залишилася на посаді й фактично стала "фільтром" усіх рішень ЄБРР щодо фінансування українських енергетичних компаній. У галузевому середовищі її описують як людину, яка має широку мережу зв’язків і здатна визначати, які компанії отримають підтримку банку.

Саме через цю призму, очевидно, треба розглядати й нещодавну появу ДТЕК у "Хартії стійкості людського капіталу", яку ЄБРР презентував разом з українським урядом. Формально - це стратегічна програма для формування іміджу відповідального бізнесу. Фактично ж - працюючий спосіб інтегрувати структури Ахметова у престижні європейські ініціативи. Логічно припустити, що без доброї волі Єрьоміної така участь навряд би була можливою. 

Відповідно, доводиться констатувати чи то подвійні стандарти чи то підводні камені. Бо однією рукою ЄБРР публічно підтримує курс на деолігархізацію. А неформально - співпрацює з компаніями, які найбільше уособлюють стару модель української економіки.

Це не історія одного ДТЕКу чи одного кредиту. Це, скоріше, приклад того, як особисті зв’язки і давні партнерства конкретної людини можуть впливати на рішення міжнародних інституцій, які формально діють від імені всієї Європи. Для України це означає ризик залишатися заручником старих схем навіть під час спроб імплементації вимог ЄС на шляху до євроінтеграції.

Ольга Єрьоміна обіймає посаду Associate Director, Senior Banker, Energy Europe в ЄБРР. На цій ролі вона відповідає за фінансування і підтримку енергетичних проєктів ЄБРР в Україні та Європі.

З початку 2010-х координувала проєкти у вугільній та тепловій генерації, які перебували під контролем групи ДТЕК Ріната Ахметова. Брала участь у програмах модернізації теплоелектростанцій і кредитних лініях для відновлюваної енергетики, де ключовим партнером також виступав ДТЕК.