За останні пʼять років за статтею 368-5 Кримінального кодексу («Незаконне збагачення») було відкрито сотні проваджень проти корупціонерів. Однак є нюанс: жодне так і не дійшло до суду. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження Texty.org.ua.

Стаття, яка мала б стати ключовим інструментом боротьби з топкорупціонерами, на практиці виявилася «мертвою». Водночас загальна кількість засуджених до увʼязнення за всіма корупційними статтями за рік – менш як 100 осіб.

Також за останні пʼять років серед сотень порушених справ за статтею 365-2 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги») засудили одну особу (ще двох звільнили з умовним терміном), а за статтею 210 («Нецільове використання бюджетних коштів») – двох. При цьому більшість засуджених – посадовці нижчої ланки, місцеві депутати, поліцейські. 

Як зазначають дослідники, задокументувати отримання хабаря патрульним на дорозі або спеціалістом у дозвільному центрі значно легше, ніж розкрити складну корупційну схему за участю високопосадовця. Тому система обирає шлях найменшого спротиву, щоб забезпечити статистику розкриття.

«Таким чином, здрібнішання полягає не у виборі дрібних статей, а у виборі дрібних фігурантів у межах «великих» статей. Це створює ілюзію боротьби з топкорупцією, адже по факту система успішно карає її рядових виконавців, тоді як організатори масштабних схем залишаються поза її увагою», – йдеться в дослідженні.

Нагадаємо, прокурори Донецької області спільно з правоохоронними органами провели масштабну спецоперацію, викривши посадовців та підприємців, які замість допомоги ЗСУ та цивільному населенню працювали на власну кишеню. Наразі про підозру повідомлено 20 особам, а загальна сума збитків бюджету перевищує 43,7 млн грн.

До слова, на Дніпропетровщині суддя міськрайонного суду отримав підозру за одержання хабаря. Також понад 20 посадовців, підрядників та депутатів місцевих рад із Запоріжжя підозрюються в махінаціях із бюджетними коштами та інших злочинах. Майже 68 млн грн збитків.