Це безпосередня участь держав-гарантів у війні на боці України у разі нової агресії Росії (чи будь-якої іншої держави). Звісно, що такі гарантії безпеки можуть бути тимчасовими (за прикладом Фінляндії та Швеції) - до часу вступу України до НАТО. Що стосується вимог нейтрального статусу України, то вони є неприйнятними: у 2014 році Росія, як учасник військового блоку ОДКБ, вчинила збройну агресію проти позаблокової (за законом про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики) держави. Читайте також: Сім умов ПутінаНе розв'язавши питання безпеки, обговорення всіх інших положень потенційного договору втрачає будь-який сенс. Бо тоді це не договір про мир. Це тоді швидше договір з новими приводами для нової збройної агресії проти України. Повірте, для Росії не складає жодних труднощів у сто перший раз пообіцяти "поважати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України". І після цього розпочати нову війну проти наших дітей і онуків.А Будапештський меморандум 1994 року ми вже проходили. ДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.