Зустріч в Анкориджі не принесла ані проривів, ані домовленостей. І це краще, аніж погана угода. Але і про припинення вогню не прозвучало.
У публічному просторі криваву доріжку вже називають перемогою Кремля і приниженням Сполучених Штатів.

У медійному полі це подають як легітимізацію Путіна – прийом на найвищому рівні у США, дружні слова, відсутність публічних претензій і критики за страшну війну.

Президент США для Fox News підкреслював «теплоту і щирість» переговорів, називав зустріч «10 із 10», і вкотре повторив, що війни не було б, якби він залишався при владі у 2021 році. Водночас він відмовився уточнити головний пункт розбіжностей із Путіним, натякнувши, що це питання «ще хтось оприлюднить».

Трамп заявив, що «тепер усе залежить від президента Зеленського» та формує рамку, де США і Росія начебто наблизилися до компромісу, але ключ до «миру» – у руках України. Це дипломатично виглядає як натяк, що будь-яке «ні» з українського боку може трактуватися як небажання завершити війну.

Трамп також фактично визнав обговорення сценарію «території в обмін на гарантії безпеки», підтвердив, що за певними пунктами досягнута згода, говорив про «шанс на успіх». Такі формулювання дозволяють Москві подавати це як легітимізацію своїх вимог. Путін під час короткого брифінгу ще раз повторив про усунення пєрвопрічін конфлікту. Це означає, Москва не збирається змінювати свої цілі, для них пєрвопрічіною є саме існування незалежної України.

Натомість нових санкцій чи «серйозних наслідків» для Росії, які Трамп обіцяв раніше, оголошено не було – він відклав це «на кілька тижнів».
Путін виграв час. На брифінгу він знущався над світом: повторив пропагандистські наративи про «братній народ» і «корені конфлікту», але головне – серійного вбивцю і воєнного злочинця зустрічали з військовими почестями, Трамп називає «сильним хлопцем».

Для Кремля це вже перемога: сильні ділять світ, з терористом говорять напряму, як з рівним. Колишній радник США з нацбезпеки Джон Болтон заявив, що «Трамп не отримав нічого, крім нових зустрічей, тоді як Путін здобув майже все, що хотів».

Деніел Фрід (ексдипломат США) прямо говорить: незрозуміло, навіщо взагалі був потрібен цей саміт, адже Росія не була готова до жодних поступок. Едвард Ронг (ексспівробітник НАТО) зауважує: добре бодай те, що Трамп не погодився офіційно обговорювати «обмін територіями», але сама рамка дискусії вже тривожна.

The Guardian пише про «піар-перемогу Путіна» і «символічне приниження Америки». WSJ та FT наголошують: Трамп розстелив червоний килим, але нічого не отримав у відповідь. Європейські столиці занепокоєні тим, що США можуть тиснути на Україну прийняти «мир» на російських умовах. Китай відкрито вітає зустріч як розширення дипломатичного простору між США і РФ.

Серед цього сміливим виглядає лише лист Меланії до Путіна про викрадених українських дітей, який йому передав Трамп.