13 серпня під час онлайн-зустрічі «коаліції охочих» Президент Франції Макрон, Прем’єр-міністр Великої Британії Стармер і Канцлер ФРН Мерц зробили важливу заяву: Росія не може мати права вето на вступ України до НАТО та ЄС.

Іронія у тому, що саме позиція Берліна і Парижа свого часу завадила нам скористатися попереднім «вікном можливостей» після Помаранчевої революції. І прикро, що нашим партнерам знадобилася кровопролитна війна, аби усвідомити необхідність повноцінної інтеграції України до ключових європейських структур.

Останні місяці у рамках «коаліції охочих», а також у НАТО та ЄС, моделювалися варіанти забезпечення безпеки України та Європи після війни. Висновок один: без членства України в НАТО та ЄС навіть найпотужніші європейські армії не зможуть гарантувати стабільний мир.

Формування «коаліцій охочих» передбачається й у Вашингтонському договорі як крок після політичного рішення про активування статті 5. Це означає, що члени Альянсу можуть спиратися на підтримку партнерів і використовувати спільні ресурси.

Та головна місія НАТО – не лише реагувати на напад, а й запобігати йому. Те саме стосується і ЄС, який також має у своїх статутних документах положення про взаємні безпекові гарантії.

Якщо світ хоче уникнути повторення російської агресії, яка знову може розпочатися з України і перерости в значно ширший конфлікт, – потрібно повною мірою використати стримуючі можливості НАТО і Євросоюзу.

Членство України у цих організаціях має бути невід’ємною частиною будь-якого сценарію завершення війни, мирних домовленостей і майбутніх угод.