В Україні завершуються жнива – пшеницю та ячмінь уже практично обмолотили, залишається лише кукурудза, яку збиратимуть восени. І хоча підсумки збору ще остаточно не підбиті, трейдери уже заявляють про те, що якісної пшениці мало, і це позначається на цінах. Чи може це означати, що Україні бракувати продовольчого зерна, яке йде на борошно? І як це у підсумку позначиться на ціні на хліб? Про це у матеріалі Еспресо.Можливо, це найгірший урожай за останні 5 років"Цього року склалися складні погодні умови для пшениці та ячменю, збір врожаю яких знаходиться на фінішній прямій. При проведенні посівної – недостатня кількість вологи, при активній вегетації – засуха, при зборі врожаю – дощі. Тому цього року будемо мати нижчу врожайність пшениці на 15-20% в порівнянні з показником попереднього року", – розповіла Еспресо керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.Однак геть неврожайним цей рік назвати не можна. За словами Світлани Литвин, врожайність пшениці близько 42 ц/га, яку за попередніми оцінками будемо мати цього року, це показники близькі до середніх за останні 5 років. Минулого року врожайність була доволі високою – 50,6 ц/га. При цьому врожайність суттєво відрізняється на півдні, сході України та заході, півночі."Ця тенденція спостерігалася і раніше, однак цього року різниця в показниках врожайності збільшується через засуху на півдні та сході", – каже Світлана Литвин. Ще навесні Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозувала, що цьогорічний урожай зернових в Україні може бути найнижчим за останні п’ять років. На думку, аналітикині цей прогноз цілком може справдитись."За нашими оцінками, врожай зернових культур цього року становитиме 53,2 млн т. Це дійсно може бути найнижчим показником за останні 5 років. Однак збір врожаю кукурудзи ще не розпочався і там можуть бути зміни. Якщо врожайність кукурудзи виявиться вищою, ніж очікуємо зараз, то зібраний врожай може перевищити показник 2022 року, який був на рівні 53,8 млн т", – каже Світлана Литвин. За попередніми оцінками, цього року буде зібрано близько 21,0 млн т пшениці (-6% до показника попереднього року) та 5,3 млн т ячменю (-1%).  Багато врожаю з класної пшениці перейшло у фуражЯкщо кількість зібраної пшениці занепокоєння не виникає, то її якість часто змушує бажати кращого. І на це уже відреагував ринок."Різниця між фуражною та класною пшеницею вже перевалила за тисячу гривень.  11 000 – 9650 = 1 350 грн Спред між фуражем і класною пшеницею зараз 1 350 грн/т – рекордний для сезону", – повідомляє телеграм-канал "Зерновий брокер". Таку ситуацію пояснюють погодними умовами, які позначились на якості зерна.  "Бо погода зробила свою справу – багато врожаю з класної пшениці "скотилося"  в фураж. Ринок отримав вал фуражу, ціна просіла. Якісної ж пшениці стало менше – і от вам різниця", – пише "Зерновий брокер".   Світлана Литвин також відзначає погіршення якісних показників і зниження класності пшениці. "Це наслідок опадів під час збору врожаю, – пояснює вона. – Цього року більша, порівнюючи з минулим роком, вологість зібраного зерна. Особливо це стосується західної та північної частини України".фото: gettyimagesПекарі сподіваються на обмеження експорту продовольчого зерна  Ще на початку жнив екснардеп та радник голови Тернопільської ОВА з агрополітики Михайло Апостол заявляв про те, що цього року Україна може зіткнутися з дефіцитом якісної продовольчої пшениці, а тому потрібно запровадити обмеження на експорт продовольчої пшениці."Уявімо, що буде, якщо трейдери отримають можливість без обмежень скуповувати продовольчу пшеницю й вивозити її за кордон. Ми залишимося без достатньої кількості якісного борошна. Хлібопекарі вимушені будуть закуповувати зерно за кордоном у 2–3 рази дорожче", – вважає Михайло Апостол. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко у коментарі Еспресо підтвердив, що ситуація з забезпеченням продовольчим зерном в Україні значною мірою залежить від обсягів експорту."Якщо ми говоримо про пшеницю, то урожаю більш ніж достатньо для забезпечення населення і промисловості, зокрема, хлібопекарської, сировиною, тобто продовольчим зерном. Інша справа, що буде з цим зерном, бо ж у нас є експорт? Скільки його вивезуть, поки невідомо.  У цьому році ще не визначені обсяги експорту, бо не підбиті показники. Наразі точно ніхто не розуміє, скільки зерна і якої якості ми зібрали", – каже Олександр Тараненко.  За його словами, щорічно Спілка борошномелів, Асоціація пекарів, зернотрейдери та профільне міністерство АПК підписують меморандум, у якому визначають припустимі обсяги експорту. "Інше питання, якою буде ціна на продовольче зерно на внутрішньому ринку, але вже це вже ринок покаже", – каже Олександр Тараненко."На жаль, поточні погодні умови не сприяють формуванню врожаю з високими якісними показниками. Але аналогічна ситуація спостерігалася і минулого року. Тому здорожчання вартості хліба через брак продовольчого зерна наразі не варто очікувати. Окрім того, зерно лише починає надходити в елеватори і реальна оцінка буде пізніше", – каже Світлана Литвин. Житнє борошно уже доводиться імпортуватиОднак, якщо з пшеницею ситуація не критична, то дефіцит житнього борошна уже є. І це при тому, що житній хліб доволі популярний в Україні."З житом у нас ситуація набагато складніша. Торік ми зібрали урожай жита, який суттєво менший, ніж нам потрібно для внутрішнього споживання. Цього року ситуація з житом ще гірша –  ми недоберемо десь близько 30% від того обсягу, який нам потрібен для внутрішнього споживання, – каже Олександр Тараненко. – Якщо споживання в жита Україні десь в районі 230-240 000 тонн, то зберемо ми по прогнозах десь 180-190 тис. тонн. в цих межах. Але це валовий збір без врахування якості, і не все зерно буде придатне для перероблення на борошно".фото: gettyimages За його словами, у першій половині наступного календарного року пекарні матимуть нестачу житнього борошна і будуть змушені купувати його за кордоном."Аналогічна ситуація виникла цього року у квітні. У травні почався імпорт житнього борошна. Звичайно, деякі компанії встигли зробити запас, а деякі і зараз його імпортують, – каже президент Всеукраїнської асоціації пекарів. –  Імпортують, перш за все, з країн Балтії, знаю, що були переговори з Польщею. Колись нас підстраховувала Білорусь, але нині це не варіант".Заміщення українського борошна імпортним позначається на ціні хліба. Адже якщо торік  тонна житнього українського борошна коштувала в межах 7000 грн, то імпортного – близько 20 000 грн, тобто майже втричі вища."Звичайно, хліб не подорожчав втричі, бо його собівартість –  це не тільки борошно. Проте, брак вітчизняної муки суттєво впливає на вартість житніх сортів хліба. Крім того, торішніх цін на борошно ми вже не побачимо, бо, наскільки мені відомо, ціна на жито в Україні уже орієнтовно 11-12 тисяч за тонну, відповідно, виходить десь 15-16 тисяч за тонну борошна, – каже Олександр Тараненко. – Зараз багато компаній ведуть переговори з аграріями про збільшення посівних площ жита, аби у наступному році ми отримали більший врожай і, не було потреби імпортувати житнє борошно".Попри дефіцит жита на внутрішньому ринку, ані торік, ані цьогоріч жодних обмежень на експорт жита з України не було. "Заради справедливості відзначу, що і значного експорту жита не було – вивезли лише трохи більше ніж 10 000 т. Однак у цій ситуації навіть ця кількість має для нас значення", – каже Олександр Тараненко.