Обмежувальні заходи, проблеми з залученням фінансування та загороджувальні мита на кшталт європейського вуглецевого податку СВАМ – це ті фактори, які заважають відновлюватися промисловості України, яка постраждала від воєнного вторгнення Росії. Про це розповів директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков під час Українсько-японського форуму сприяння економічній відбудові України, що пройшов 4 серпня в Токіо, повідомляє пресслужба холдингу 11 серпня.

Так, серед викликів для такої експортоорієнтованої компанії, як Метінвест, Жуков передусім виділив численні обмежувальні заходи, які впроваджуються у світі, зокрема в Європі, для підтримки місцевих виробників.

"Введено CBAM, який набуде повної чинності з 1 січня 2026 року. Ми маємо бути готовими, щоб уникнути його негативних наслідків. У цьому контексті міжнародна співпраця та участь глобальної спільноти, яка працює над цим питанням, є надзвичайно важливими", – зауважив він.

На думку Жукова, щоб Україна могла отримати максимальну цінність від запасів руди через виробництво продукції з високою доданою вартістю, потрібна міжнародна співпраця у сфері інвестування та фінансування, а також підтримка в зупиненні агресора.

"Хоча проти Росії діють економічні санкції, на жаль, існують винятки, які дають змогу продавати сталь до Євросоюзу. Доходи від цього надходять до бюджету агресора та фінансують війну. Саме тут міжнародна спільнота має відіграти головну роль", – сказав він.

Також Жуков поділився досвідом компанії із залучення фінансування під час війни. Визначальним чинником тут є вартість фінансування, яка залишається високою через країновий ризик і, відповідно, підвищені відсоткові ставки. Міжнародна співпраця допомагає знаходити рішення та інструменти для забезпечення доступніших кредитних ставок.

"Цього року ми залучили фінансування для одного з проєктів, який реалізуємо спільно з фінським постачальником обладнання. Кошти отримані через фінське експортно-кредитне агентство. Це чудовий приклад міжнародної співпраці, який має значний потенціал для масштабування", – сказав Володимир Жуков.

У свою чергу міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зазначив, що одним із інструментів зменшення країнового ризику є страхування воєнних загроз. У парламенті вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає створення агентства, яке компенсуватиме витрати на таке страхування через глобальних перестраховиків для компаній, які працюють в Україні.

Нагадаємо, згідно з дослідженням Федерації роботодавців України, у разі запровадження СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 р.

У свою чергу представники українського бізнесу закликали владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого податку.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp