Про це пише Guardian, посилаючись на документи Шотландського агентства із захисту довкілля (SEPA).Зазначається, що радіоактивна вода потрапила в морське озеро Лох-Лонг біля затоки Ферт-оф-Клайд.За даними SEPA, перший прорив труби стався у 2010 році, а ще два зафіксували у 2019 році. Водночас один із проривів у серпні 2019 року призвів до витоку значної кількості води, яка затопила зону обробки ядерної зброї. Забруднена низьким рівнем тритію вода потрапила в озеро Лох-Лонг.У SEPA кажуть, що хоч цей інцидент не загрожував здоров’ю людей, військові не здатні в належний спосіб обслуговувати мережу зі 1500 старих водопроводів. В агентстві повідомляли, що близько половини труб вичерпали свій розрахунковий термін служби.Так, у березні 2020 року, після внутрішнього розслідування та перевірки SEPA, міноборони Британії пообіцяло вжити 23 заходів для запобігання подальшим проривам. Посадовці визнали, що непідготовленість начебто спричинила плутанину, збій у контролі доступу та відсутність комунікації небезпек.Але вже через рік сталося ще два прориви труб - один у зоні, де також зберігалися радіоактивні речовини. Це спонукало SEPA провести нову перевірку. Регулятор дійшов висновку, що відновлення труб було повільним і в багатьох випадках затримувалося.Як зазначає Guardian, міноборони намагалося зберегти в таємниці інформацію про забруднення, проте шотландський комісар з питань інформації, який контролює дотримання законів Шотландії про свободу інформації, Девід Гамільтон у червні наказав оприлюднити звіти після шестирічної боротьби журналістів за доступ до файлів. Зрештою, дані опублікували в серпні. Затримка виникла, оскільки міністерство оборони попросило більше часу для їхнього розгляду, покликавшись на додаткові міркування національної безпеки.Варто зазначити, що ядерні підводні човни Великої Британії базуються у Фаслейні, на сусідньому від Лох-Лонг озері під назвою Гар-Лох, з початку 1960-х років. Ці об’єкти вважаються одними з найзахищеніших та найсекретніших у Британії.