Вже з наступного року українські експортери мають купувати CBAM-сертифікати для продажу своєї продукції до ЄС. Це стане суттєвим фінансовим тягарем для бізнесу, який і так працює в умовах війни. Про це заявила менеджерка комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Вікторія Карпець. 

За її словами, CBAM хоча і позиціонується як«зелений» механізм, на практиці виконує функцію захисту європейських виробників від дешевшого імпорту.

«Хоча CBAM має заохочувати до впровадження «зелених» технологій, на практиці він виявився механізмом, який захищає ЄС від дешевших імпортних товарів», – зазначила Карпець.

Вона наголосила, що український бізнес фізично не може фінансувати декарбонізацію. Через війну підприємства зосереджені на підтримці базової життєздатності.

«Український бізнес в умовах війни не може фінансувати декарбонізацію виробничих процесів, адже він зосереджений на сплаті екологічних податків, збереженні робочих місць, підтримці життєдіяльності підприємств», – пояснила експертка.

Карпець також підкреслила, що зупинка експорту болісно вдарить не лише по українській економіці, а й по бізнес-середовищу країн ЄС: «Зупинка експорту товарів, охоплених CBAM, призведе до втрати інвестицій у ці підприємства та необхідності пошуку нових ринків».

На її думку, Україна має якнайшвидше офіційно звернутися до Єврокомісії з проханням відтермінувати дію CBAM. Це передбачено регламентом на випадок виняткових обставин – таких як війна.

«Саме тому Європейська бізнес-асоціація не раз наголошувала на необхідності створення власного CBAM та важливості негайного відтермінування цього механізму», – сказала вона. 

Нагадаємо, експерт Андріан Прокіп заявив: через неможливість довести походження електроенергії, навіть «зелена» продукція з України потрапляє під вуглецеве мито ЄС. За його словами, потрібна швидка інтеграція до енергоринку ЄС – це дозволить верифікувати джерела енергії та зменшити тиск CBAM на експорт.

Згідно з дослідженням Федерації роботодавців України, у разі запровадження CBAM вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.