Климентій Шептицький - священник, монах, брат митрополита Андрея Шептицького й один із Праведників народів світу. У роки Голокосту він рятував євреїв, переховуючи їх у монастирях, а згодом сам став жертвою радянського режиму. Його канонізовано як блаженного - за віру, відвагу й самопожертву.

Ким був брат відомого митрополита Андрея - Климентій Шептицький, розповідає РБК-Україна.

Климентій Шептицький (у миру Казимир граф Шептицький) народився 17 листопада 1869 року в Прилбичах на Львівщині в шляхетській родині.

Батько - граф Іван Шептицький, мати - Софія з родини Фредрів, онука відомого польського драматурга Александра Фредро. Родина належала до польської аристократії, але з глибокими українськими коренями.

Спочатку Казимир обрав світський шлях - здобув юридичну освіту у Кракові, Мюнхені й Парижі, служив у війську, займався правничою діяльністю.

Однак у 40 років після тривалих духовних пошуків вступив до студитського монастиря в Уневі, прийнявши ім’я Климентій. Це стало радикальним кроком, який змінив не лише його долю, а й долі сотень інших людей.

Климентій швидко став однією з ключових фігур монашого життя УГКЦ. Він став ігуменом Унівської лаври, а згодом - архимандритом Студитів.

Його діяльність охоплювала не лише духовне керівництво, а й опіку над молоддю, сиротами, вбогими. Монастирі, які він очолював, стали центрами духовного, освітнього та соціального служіння.

Під час нацистської окупації Львова (1941-1944) Климентій Шептицький, разом із братом Андреєм, активно рятував єврейських дітей. Їх переховували в монастирях, зокрема в Уневі, Святоюрському комплексі, а також у сестер-студиток.

За свідченнями врятованих, Климентій особисто забезпечував їм їжу, одяг, нові документи, дбав про безпеку й часто ризикував життям. Серед врятованих були діти з родин лікарів, інтелігенції, рабинів.

Ці дії не були поодинокими - у Львові в ті роки існувала ціла підпільна мережа духовенства УГКЦ, яка займалась порятунком. Але саме Климентій був її опорою - спокійною, мудрою і жертовною.

Після "визволення" Західної України радянськими військами у 1944 році УГКЦ була оголошена "зрадницькою" і ліквідована. Почалося масове переслідування духовенства. У 1947 році Климентія Шептицького арештували.

Його звинувачували в антирадянській діяльності, зв’язки з Ватиканом та у допомозі євреям під час війни, що вважалося "контактом із ворожими елементами". Свідчення проти нього були вибиті тортурами.

Його вивезли до Москви, до Бутирської тюрми - сумнозвісного слідчого ізолятора. Там він і помер 1 травня 1951 року у віці 81 рік - виснажений, хворий, але незламний.

Ім’я Климентія Шептицького тривалий час було викреслене з офіційної історії. Але ті, кого він урятував, не забули. У 1995 році Ізраїль визнав його Праведником народів світу - це найвища відзнака для неєвреїв, які рятували євреїв під час Голокосту.

У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло II проголосив Климентія блаженним, визнавши його мучеником за віру. Церковна громада вшановує його пам'ять 1 травня.

Сьогодні ім’я Климентія Шептицького повертається в український суспільний простір. Його постать вивчають історики, про нього знімають фільми, читають лекції.

У Львові, Києві та інших містах встановлено пам’ятні дошки. Його приклад - це не лише приклад віри, а й громадянської мужності.

Вас також може зацікавити:

• Чому автор гімну України Михайло Вербицький лишився в тіні історії
• Хто така Марко Вовчок та чому обрала для себе чоловічий псевдонім
• Який стародрук з підписом Андрея Шептицького повернули в Україну

Для написання цього матеріалу було використано такі джерела: Офіційний сайт УГКЦ, Меморіальний центр голокосту, Вікіпедія, Інститут історії церкви УКУ.