З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Європа остаточно усвідомила: стара модель безпеки, збудована на політичних заявах, миротворчих ініціативах та повільних інституційних механізмах, більше не працює. Настала нова епоха - епоха екзистенційної оборонної мобілізації, коли безпека більше не є похідною від економічного зростання, а навпаки: саме оборонна спроможність дедалі більше визначає стабільність держав та союзів.Неготовність до війни у 2022 році змусила європейські столиці переглядати не лише підходи до оборонного фінансування, але й концепцію оборонної індустрії як такої. Франція, Німеччина, Польща, країни Балтії - всі зіткнулися з обмеженими виробничими лініями, дефіцитом боєприпасів, недостатнім темпом модернізації озброєння. Тим часом Україна, що воює з імперією, яка витрачає десятки мільярдів доларів на війну щороку, продемонструвала здатність не лише тримати оборону, але й модернізувати свою армію фактично в реальному часі. Саме тому інтеграція України в європейську оборонно-промислову архітектуру перестала бути політичним гаслом - вона стала безпековою небхідністю.Європа потребує не лише "інвестицій в Україну", а й індустріального союзу з нею. Бо саме в Україні формується новий підхід до війни: дрони (БПЛА, наземні, морські), автономні платформи, гнучка логістика, модульне виробництво. І тепер, уперше в історії, ця логіка інтегрується в структуру колективної оборони ЄС - через запуск стратегічної ініціативи під назвою SAFE.SAFE: масштабна відповідь на стратегічні викликиОфіційно представлена наприкінці травня цього року Європейською комісією, програма Security Action for Europe (SAFE) — це перший за всю історію ЄС фінансово-інституційний інструмент оборонної інтеграції, який поєднує спільне планування, індустріальну кооперацію, масштабне фінансування та стратегічну довгостроковість. SAFE дозволяє країнам-членам ЄС отримати до 150 млрд євро пільгового кредитування до кінця 2030 року на розвиток оборонного виробництва.Регламент програми (EU Regulation 2025/1106) закріплює перелік напрямів, які підпадають під пріоритетне фінансування. Серед них — боєприпаси, артилерія, ракетні комплекси, наземні бойові системи, дрони всіх класів (від тактичних FPV до оперативно-стратегічних), засоби боротьби з БпЛА, системи ППО, військова мобільність, стратегічна інфраструктура, ШІ, РЕБ, C4ISTAR, а також морські компоненти.Програма SAFE стала логічним продовженням двох попередніх інструментів — EDIRPA (ініціатива зі спільних закупівель) та ASAP (інструмент масштабування виробництва боєприпасів), але перевершила їх за масштабами, горизонтами і політичним навантаженням. Йдеться вже не про тимчасову реакцію на війну, а про формування єдиної європейської оборонно-промислової екосистеми з підтримкою з Брюсселя. Це також спроба посилити стратегічну автономію Європи на фоні зміни політики США.SAFE закладає принцип "європейських замовлень для європейського виробника", але не в сенсі протекціонізму, а в сенсі спроможності. Йдеться про можливість для країн-членів оперативно фінансувати, масштабувати і координувати розгортання виробництва ключових систем озброєння - з урахуванням потреб як національних армій, так і Сил оборони України.Україна-SAFE: перехід від допомоги до партнерстваУнікальність SAFE полягає ще й у тому, що вперше Україну не просто "враховано" в європейській програмі - її визнано повноцінним інституційним учасником. Хоча українська держава, як не член ЄС, не має права самостійно отримувати кредити, українські виробники офіційно включені до категорії допустимих виконавців проєктів, що фінансуються країнами ЄС. Це означає: українські компанії можуть бути підрядниками, субпідрядниками, постачальниками, кооперантами, якщо вони дотримуються стандартів SAFE (власність, локалізація, невтручання третіх країн тощо).Це революційна зміна підходу. Якщо раніше Україна була реципієнтом гуманітарної допомоги чи одержувачем надлишкових озброєнь, то тепер вона — учасник кооперації на рівних. Саме на цьому рівні відкривається доступ до довгострокових замовлень, спільного R&D, індустріальних альянсів, розгортання виробничих потужностей за стандартами НАТО та ЄС.Уже в червні-липні 2025 року Міноборони України разом з українськими асоціаціями оборонної промисловості провели опитування серед виробників - з фокусом на три напрямки: безпілотники, боєприпаси та ракетна техніка. Зібрані дані будуть використані для переговорів з країнами-членами ЄС, які подають заявки в рамках SAFE, щоб включити українські компанії до національних інвестиційних планів. Таким чином, починається реальна інтеграція українського ОПК у нову оборонну екосистему Європи.18 країн, 127 мільярдів: попит, що визначає нову реальністьЦифри свідчать про те, наскільки серйозно Європа поставилася до SAFE. Станом на початок серпня 2025 року вже 18 держав ЄС подали заявки на отримання фінансування, загальна сума яких перевищує 127 мільярдів євро - тобто понад 80% від доступного кредитного ліміту.Найбільшим заявником стала Польща, яка офіційно звернулася за 45 млрд євро - третиною всієї суми. За нею - Італія, Іспанія, Румунія, Латвія, Франція, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Португалія, Литва, Болгарія, Греція, Бельгія, Кіпр, Хорватія і Фінляндія - тобто практично всі держави східного та південного флангу НАТО і ЄС.Заявки переважно стосуються нарощування виробництва боєприпасів, ППО, дронів, артилерії та військової мобільності. Частина урядів прямо зазначає - у їхніх інвестиційних планах можливе залучення українських підприємств як виконавців або постачальників. І саме зараз - на етапі формування остаточних контрактів - формується нова реальність. Чи зможе Україна скористатися цим вікном можливостей? SAFE - це не лише фінансовий механізм. Це платформа для інституційної співпраці: визначення потреб, формування кооперацій, створення спільного виробництва. І якщо українські компанії зможуть вбудуватися в ці ланцюги, вони не лише отримають замовлення — вони стануть стратегічними частинами оборонного механізму Європи.Шанси й ризики для України в SAFEВодночас можливості не автоматичні. SAFE має і певні ризики для України. Насамперед, це - відсутність уніфікованого механізму закупівель, що дає країнам-членам надмірну гнучкість і дозволяє обирати національних виробників без конкуренції. Є також ризик ізоляції українських компаній через брак адвокації, незнання або упередженість з боку європейських замовників.Крім того, правові бар’єри, пов’язані з контролем компаній з боку третіх країн, інфраструктурною локалізацією, IP-обмеженнями, потребують професійної юридичної та дипломатичної підтримки. SAFE вимагає, щоб компанія не контролювалася структурами з третіх країн, мала відповідну виробничу інфраструктуру на території ЄС або України, могла самостійно змінювати конфігурацію продукції, без зовнішнього впливу. Це накладає обмеження, але й стимулює інституційне зростання українського ОПК.Стратегічне вікно для нового партнерстваЗагалом, SAFE - це більше, ніж програма. Це відповідь Європи на нову реальність війни. Це - основа, на якій будується не лише нова оборонна економіка, але й нова логіка союзництва. Фактично, це архітектурний каркас нової європейської безпеки. Програма створює інституційні умови для довготривалої індустріальної кооперації, що базується на реальних бойових потребах, технологічному потенціалі та стратегічному мисленні. Участь українських компаній у цій програмі може і має стати інструментом трансформації не лише самого ОПК, а й загалом моделі інтеграції України до ЄС.І якщо Україна інтегрується у цей процес на рівні продукту, виробництва, R&D, систем управління - це буде означати, що інтеграція України до ЄС не лише методологічний процес, а нова європейська норма безпекового простору. Сьогодні SAFE - це вікно можливостей як для України, так і для Європи для забезпечення дійсно рівноправного партнерства заради формування єдиного європейського оборонно-промислового простору з залученням європейських інвестицій та промислових спроможностей та українських технологій і бойового досвіду.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.