Днями мав вельми показову дискусію з депутаткою зі «Слуги народу». Яка переймається оборонною промисловістю, постійно контактує з нашими зарубіжними партнерами з безпекових питань і все таке – конференції, форуми, презентації.

Політикиня ошелешила мене заявою, що Україна гарантовано програє війну. Якщо не почне негайно – тут увага! – продавати за кордон надлишки нашої зброї, зокрема, дронів і РЕБу, які найкращі у світі і яких в нас вже до біса. І це був не жарт і не сарказм. Бо коли я запропонував, що наші дрони краще продавати разом з нашими операторами, які теж непогані, то депутатка зовсім не посміхалася.

Але про все по черзі.

Почалося з обговорення заяви Ю. Сака, радника Міноборони, що Україна за останні три роки збільшила виробництво зброї у 35 разів. На це я відреагував, що коли не зазначено, від чого у 35 разів більше, то це звичайна демагогія. Бо майже від нуля можна збільшувати дуже швидко хоч у сотні разів.

Тоді депутатка пояснила, що мова про гроші. Якщо на початку вторгнення наша оборонна промисловість виробляла зброї на 1 млрд грн, то зараз, з підключенням до оборонної справи бізнесу, виникла можливість виробляти на 35 млрд.

Тут відразу виникає питання, чи не відбувається це зростання значною мірою за рахунок завищення ціни на зброю, що виробляється, але то дрібниці. Бо за твердженням депутатки, спроможність є на 35 млрд, а передбачених бюджетом грошей у держави лише 6 млрд (тобто, з демагогією у радника Міноборони все гаразд). І оскільки грошей не вистачає, то треба їх заробляти – за рахунок продажу надлишків зброї. А інакше Україні гаплик...

На питання, чому бійці ЗСУ постійно звертаються за допомогою, а волонтери і досі збирають донати на ті самі РЕБи, дрони та інше, чого у нас, виявляється, надлишок, відповіді я не отримав. І, мабуть, тому не витримав і повів себе непристойно, на що політикиня мені відразу вказала. А саме – запропонував менше красти, тоді і гроші з’являться. А так ті з влади, хто зараз збагачуються на закупівлі зброї, почнуть збагачуватися ще й на її продажу.

На цьому час дискусії вичерпався. До речі, депутатка на мене не образилася, хоча й залишилася при своєму. І ось думаю, а може я таки відстав від життя і не бачу дійсно рятівних намірів влади?