Попри повномасштабну війну та відтік іноземних інвесторів з української IT-галузі, вітчизняні стартапи у сфері штучного інтелекту з 2022 року змогли залучити понад $20 млн інвестицій. Деякі з цих компаній з’явилися лише рік тому, а винахід однієї з них навіть потрапив до списку найкращих за версією журналу Time. Видання Delo.ua приводить список із п’яти таких стартапів.

1. Esper Bionics – $7 млн

Esper Bionics – український стартап, що розробляє роботизовані протези. Команда налічує понад 20 фахівців, більшість із яких – інженери та технічні спеціалісти. Стартап має три офіси: у Нью-Йорку, Львові та Берліні. 

Головний офіс розташований у Нью-Йорку – там працює бізнес-команда, яка займається операційною діяльністю та партнерствами. У Берліні фахівці відповідають за розробку електроніки та прошивок. Львівський офіс зосереджений на R&D, апаратній частині, виробництві та складанні протезів для тестування.

Компанію заснована у 2019 році Дмитром Газдою, Анною Белєванцевою, Ігорем Ільченком та Борисом Лобановим. Флагманський продукт компанії – біонічна кисть Esper Hand – у 2022 році увійшов до списку найкращих винаходів за версією журналу TIME. Наразі команда працює над наступною версією протеза – технологічно досконалішою та доступнішою за ціною. Запуск нового покоління готується найближчим часом.

У червні 2024 року Esper Bionics залучила новий раунд фінансування на суму $5 млн. Загальний обсяг інвестицій у стартап сягнув близько $7 млн. До 2024 року головним інвестором компанії була українська інвесткомпанія SMRK. Також Esper Bionics отримала низку грантів – зокрема від Vernadsky Challenge, Українського фонду стартапів (UFS), Google та американського акселератора Alchemist.

Основним ринком Esper Bionics залишаються США, де компанія реалізує біонічні протези через систему медичного страхування. Вартість одного протеза руки – $22 тис., і зазвичай ця сума повністю покривається американською страховкою.

Наприкінці липня 2025 року виробництво Esper Bionics відвідали прем’єр-міністр Юлія Свириденко та міністр соціальної політики Денис Улютін. Під час візиту вони оголосили про плани уряду запустити державну програму грантів на біонічні протези.

За словами урядовців, ініціатива має стимулювати появу нових українських виробників у цій галузі, а також заохотити такі компанії, як Esper Bionics, активніше працювати з українськими пацієнтами – зокрема військовими та цивільними, які втратили кінцівки внаслідок війни.

2. Portal AI – $5 млн

Portal.AI – стартап серійного підприємця Володимира Панченка – пройшов шлях від ШІ-маркетингу до відеосоцмережі. Запущений у 2024 році, проєкт спершу пропонував AI-рішення для автоматизації маркетингу, якими скористалися понад 500 компаній. Ефективність сервісу перевершувала показники традиційних рекламних агенцій.

У січні 2025 року стартап кардинально змінив фокус: тепер Portal.AI – це соціальна мережа, де ШІ генерує персоналізовані відео на запит користувача. Додаток самостійно підбирає сценарій, візуал, музику та оптимальну модель генерації (від Google до Runway чи Sora), а також публікує результат. Запит можна сформулювати як текстом, так і голосом.

Компанія зібрала додаткові $5 млн інвестицій на розвиток нового продукту. Панченко називає Portal.AI «відеоаналогом Google Translate для комунікації та спільної креативності» – і вірить, що проєкт має потенціал стати соцмережею нового покоління.

3. RedTrack – $3,2 млн

RedTrack – це платформа медіааналітики, яку у 2017 році запустив в Литві українець Владислав Жовтенко. Попри юридичну реєстрацію за кордоном, R&D і управлінська команда RedTrack мають глибоке українське коріння, тож стартап часто зараховують до української AI-екосистеми.

Сервіс використовує штучний інтелект для аналізу рекламних кампаній, обслуговує понад 800 клієнтів у більш ніж 100 країнах, керує 60 тис. рекламними акаунтами та допомагає генерувати понад $2 млрд доходу для своїх користувачів.

У жовтні 2024 року компанія залучила $3,2 млн у раунді Series A. Раунд очолив фонд Lead Ventures, також долучилися InstaVC, Iron Wolf Capital та ангельський інвестор Балаж Гандер.

4. Osavul – $3 млн

Osavul – український стартап у сфері медіааналітики, який залучив $3 млн від трьох венчурних фондів. Його рішення на базі ШІ допомагає виявляти інформаційні кампанії та скоординовані атаки в соціальних мережах, аналізуючи сотні публікацій у реальному часі.

Osavul заснували Дмитро Білаш і Дмитро Плешаков – серійні підприємці, які у 2019 році створили Captain Growth (аналітика реклами у Facebook та Google) та продали його за $4 млн.

Продуктом уже користуються РНБО та Міноборони України, а також НАТО у межах спільного дослідження. Новий продукт Osavul об'єднує два ключові рішення:

• CommSecure – виявляє наративи в соцмережах та публічних чатах;
• CIB Guard – аналізує публічні сторінки, шукає ботів і визначає ознаки скоординованих дій.

Інструменти працюють на базі великих мовних моделей (LLM) з мільярдами параметрів – за тією ж архітектурою, що й ChatGPT. Моделі підтримують українську, англійську, російську, польську та французьку мови, і можуть класифікувати тексти, розпізнавати емоції, маніпуляції та фейки.

У 2023 році Osavul допоміг виявити понад 600 інформаційних загроз. Компанія вже має близько 500 клієнтів і користувачів.

5. Swarmer – $2,7 млн

Український оборонний стартап Swarmer заснували у травні 2023 року Сергій Купрієнко та Алекс Фінк. Основний продукт компанії – програмне забезпечення Styx AI, яке дає змогу одному оператору одночасно керувати роєм із 10–15 безпілотників. Це значно підвищує ефективність дронових операцій на полі бою.

У перспективі технологія дозволить масштабувати керування до сотень дронів. За словами Купрієнка в інтерв’ю Reuters, система використовує ШІ, який навчає кожен дрон планувати власні дії та взаємодіяти з іншими учасниками рою – без постійного контролю з боку людини.

У вересні 2024 року компанія залучила $2,7 млн від американських інвесторів. Раніше Swarmer вже отримала грант від фонду зі Сполучених Штатів D3, одним із партнерів якого є колишній CEO Google Ерік Шмідт. Стандартний чек фонду – $125 тис.