Багато хто вважає, що це реакція Кремля на 5 випадків підриву танкерів з російською нафтою невідомими диверсантами. Це так, але це те, що лежить на поверхні. Насправді за цим стоїть більш багатошаровий замисел. За допомогою додаткових безпекових перевірок Кремль ставить за мету:створити перешкоди для експорту нафти з Казахстану, щоби зменшити її обсяг на ринку та спричинити висхідний ціновий тренд;спонукати європейські компанії чинити тиск на уряди (Італії, Франції, Нідерландів, Великої Британії) та Єврокомісію, щоби ті змінили підходи в санкційній політиці проти Росії в нафтовому секторі (припинили "цькування" так званого тіньового флоту), адже сировина з Казахстану забезпечує 11,5% імпорту нафти до ЄС, і її зменшення є чутливим для нафтопереробки Європи;Читайте також: Угода США і ЄС перекреслює план хабаря Путіна Трампустворити додаткову напруженість у відносинах між урядом Казахстану й американськими видобувними компаніями, які хочуть експортувати більше нафти після інвестицій у розширення видобутку протягом останніх років, у той час, як Астана має зобов’язання дотримуватись експортних квот у межах ОПЕК+;змусити американські компанії тиснути на адміністрацію Трампа, щоб та своєю чергою посилила тиск на Україну для якнайшвидшого припинення війни, відмовившись постачати їй озброєння та військову техніку (ОіВТ). ДжерелоПро автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносинРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.