Смітсонівський інститут, один із головних музейних комплексів США, прибрав з виставки про американське президентство згадки про імпічменти Дональда Трампа у 2019 та 2021 роках. Це рішення викликало обурення серед науковців, істориків та музейників, які вважають це політичним тиском і спробою переписати історію, повідомляє «Главком» із посиланням на AP.

В самому інституті пояснили, що згадки про імпічменти були тимчасовим доповненням, а їхнє видалення є частиною ревізії «застарілого контенту». Обіцяють, що згодом усі випадки імпічменту американських президентів повернуться у постійну експозицію, але коли саме, не уточнюють.

Трамп неодноразово критикував державні інституції за «нелояльність» і «розбіжності», а його команда системно тиснула на музеї, державні фонди й медіа, щоб ті зосереджувалися лише на«успіхах Америки». Навіть не перебуваючи при владі, вплив Трампа на культурну політику залишається відчутним.

Професор Принстонського університету Джуліан Зелізер пояснює, що це частина ширшої кампанії, яку Трамп веде вже не перший рік, – формувати «вигідний» образ Сполучених Штатів і себе особисто в історії. Подібні зусилля були і раніше – від спроб приховати інвалідність Рузвельта до цензури теледокументалок про Рейгана. Однак з приходом Трампа рівень втручання в історичні наративи став помітно жорсткішим.

Колишній директор Президентської бібліотеки Річарда Ніксона Тімоті Нафталі назвав видалення цієї інформації «тривожним і розчаровуючим». На його думку, музеї повинні проводити чітку межу між правдою і політичним впливом і не дозволяти її стирати.

Ця ситуація торкається не лише музеїв. Філософ Джейсон Стенлі, який досліджує авторитаризм, нагадує, що контроль над тим, як розповідається історія, завжди був інструментом влади. Він прямо пов'язує дії Трампа з подібними практиками, як-от блокування згадок про розгін протестів на площі Тяньаньмень у Китаї чи «зникнення» чиновників з історії в СРСР. Саме через політичний тиск на науку і освіту Стенлі залишив Єльський університет і переїхав працювати в Канаду.

Скандал ще раз нагадує, що пам’ять – річ вразлива. Те, що потрапляє до підручників, експозицій і меморіалів, не завжди є питанням об'єктивних фактів. Часто це боротьба – за наратив, за владу, за майбутнє.

«Ми розміщуємо себе в історії завдяки пам’ятникам, експозиціям, музейним речам. Коли це зникає – ми втрачаємо зв’язок з часом. Наче зависаємо в повітрі», – говорить соціологиня Робін Вагнер-Пасіфічі. 

Саме тому, за її словами, навіть така дрібниця, як табличка в музеї, має значення. Бо історія – це не просто про минуле, а про сьогодення і про те, хто його контролює.

Раніше ми писали, що Федеральне бюро розслідувань прибрало з урядових документів, пов’язаних зі справою Джеффрі Епштейна, ім’я президента США Дональда Трампа та ще низки відомих осіб. Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на три джерела, знайомі з ситуацією, передає «Главком».

Як зазначається, ФБР проводило масштабну ревізію архівів Епштейна, готуючи матеріали до можливого оприлюднення. Ім’я Трампа та інших публічних осіб було вилучено з метою захисту їхнього приватного життя, оскільки на момент початку розслідування у 2006 році вони не обіймали державних посад.