Білорусь створює бригаду Сил спецоперацій. Нова бригада буде базуватись у Гомельській області, на кордоні з Україною.

Йдеться про формування нової 37-ї окремої десантно-штурмової гвардійської бригади сил спеціальних операцій армії Білорусі. Створювана бригада увійде до складу Сил спеціальних операцій.

Офіційна причина – «посилення південного напрямку». За словами командувача силами спеціальних операцій Білорусі Денисенка, південь Білорусі – «найбільш неспокійний напрямок», і це безпосередньо вплинуло на рішення створити нову бойову структуру.

«Було прийнято рішення для посилення саме південної ділянки. На сьогоднішній день це самий, так би мовити, неспокійний напрямок, який підтримує нас усіх у тонусі», – заявив він.

Таким чином, Білорусь створює мобільне ударне угруповання в безпосередній близькості від кордонів з Україною.

Проаналізуємо структуру Збройних сил Республіки Білорусь та ймовірність їхнього використання в контексті регіональної безпеки.

Армія Білорусі має обмежені можливості для наступальних операцій, а формування нових підрозділів, імовірно, є частиною ширшої геополітичної гри Олександра Лукашенка, спрямованої на зміцнення позицій країни як на внутрішній, так і на міжнародній арені.

Збройні Сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська РБ налічують до 24 тисяч жителів.

Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв – близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців – контрактники.

Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар'їна Гірка).

Ці підрозділи є найбільш підготовленими та оснащеними, що робить їх основою військового потенціалу країни. Проте Конституція Білорусі забороняє участь її збройних сил у бойових діях за межами країни, що обмежує можливість їхнього прямого залучення до війни проти України.

Анонсоване створення нової бригади, на мою думку, не спрямоване на агресію проти України. Ймовірніше, Лукашенко використовує цей крок як інструмент військово-політичного тиску на балтійські країни (Литву, Латвію, Естонію) та Польщу, які він вважає недружніми. Нові підрозділи можуть демонструвати силу та зміцнювати позиції Білорусі в регіоні.

Також на території Білорусі перебуває до 4 тисяч бійців ПВК «Вагнер». Я припускаю, що нова бригада може бути створена для нейтралізації їхнього впливу всередині країни. Під час останніх президентських виборів у Білорусі «Вагнер» міг і мав бути використаний для дестабілізації режиму Лукашенка, що робить ці формування потенційною загрозою.

Третя ціль створення нової бригади є спробою Лукашенка посилити контроль над внутрішньою ситуацією та протистояти російському впливу.

Білорусь залишається важливим геополітичним гравцем, чиї дії залежать від Китаю та США.

Варто нагадати, що в момент максимальної напруги ситуації минулого року відбулися спільні білорусько-китайські навчання. Вони фактично поставили крапку на спробах росіян дестабілізувати ситуацію на білорусько-українському кордоні та на їхніх намаганнях знову використати ту територію як плацдарм для вторгнення в Україну.

Тобто Китай дав чітко зрозуміти Росії, що розглядає Білорусь як зону власного воєнно-політичного впливу, а тому незацікавлений у дестабілізації ситуації на території цієї країни. Ба більше, Китай розглядає її як плацдарм для власної політичної та економічної експансії на Європейський континент.

На моє переконання, фактор США стане другою запорукою якщо не унеможливлення, то мінімізації шансів російського вторгнення з території Білорусі.

Інша цікава деталь: 21 червня у Мінську відбулася зустріч Олександра Лукашенка зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа з питань України Кітом Келлогом.

Зауважу, Келлог став найвищим посадовцем США, який відвідав Білорусь за останні роки. У 2020 році, під час першої каденції Трампа, державний секретар Майк Помпео відвідав Білорусь, що стало тоді візитом найвищого рівня з боку США до цієї країни за останні 20 років.

За підсумками цієї зустрічі США натякнули, що вони дадуть можливість Лукашенку перепочити від російського воєнно-політичного тиску. А це – доволі серйозні заяви, враховуючи, що Росія вже розглядала Білорусь ледь не як власну територію. Крім того, за вербальним сигналом з боку США були зроблені і деякі економічні кроки. Насамперед – зняття секторальних санкцій на продаж білоруського калію, що дозволило тамтешнім підприємствам знову повернутися на світовий ринок. А Білорусь у цьому сегменті торгівлі є фактичним монополістом.

Таким чином, і Китай, і США не зацікавлені в розширенні воєнної агресії РФ через Білорусь. Зокрема, й на країни НАТО: Польщу, Литву, Латвію й Естонію.

Водночас не зайвим буде наголосити, що після відкидання ворога майже з околиць Києва навесні 2022 року українська сторона зробила відповідні висновки: було посилено військове угруповання для прикриття кордону. Також були проведені й досі тривають заходи з посилення інженерно-технічного та фортифікаційного забезпечення. У цьому кияни можуть переконатися самі, не кажучи вже про мешканців Чернігівської області. Крім того, триває мінування місцевості з метою унеможливити танкові прориви та просування живої сили противника.

Також регулярно проводяться тактичні навчання, легендою яких є протидія можливому вторгненню ворога з території Білорусі.

Нагадаю, у лютому поточного року президент України Зеленський казав, що Росія планує у 2025 році підготувати для посилення Білоруського напрямку 15 дивізій чисельністю 100-150 тисяч військових.

А вже у квітні Зеленський заявляв, що влітку 2025 року Росія може до чогось готуватися у Білорусі, прикриваючись військовими навчаннями.

«Подивіться на Білорусь – цього літа Росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Але ми всі маємо бути готовими. Усі наші інституції відкриті до співпраці», – заявив він.