"Трійка ОБСЄ" у 50-ту річницю Гельсінського заключного акту засудила агресію Росії проти України, яка є "серйозним і безпрецедентним порушенням" принципів цього документу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву "Трійки", до якої належить чинне, колишнє та майбутнє головування в ОБСЄ.

"У цю ювілейну річницю ми повинні визнати болісну правду: ці принципи неодноразово зазнавали викликів і порушень за останні 50 років. Сьогодні агресивна війна РФ проти України є серйозним і безпрецедентним порушенням саме тих принципів, які покликаний був захищати Гельсінський заключний акт", - йдеться в заяві.

"Трійка ОБСЄ" наголосила, що ця неспровокована й невиправдана війна спричинила величезні людські страждання та "завдала великої шкоди європейському безпековому порядку".

За її словами, це "не лише напад на Україну, а й посягання на спільні зобов’язання всіх держав-учасниць ОБСЄ".

"У цей урочистий день "Трійка ОБСЄ" залишається вірною Гельсінському акту, рішуче засуджує агресію Росії й знову підтверджує свою незмінну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Порушення Гельсінських принципів не можуть залишатися без відповіді", - зазначається у заяві.

До "Трійки ОБСЄ" у 2025 році належать міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ та туризму Мальти Ієн Борг та член Федеральної ради, очільник федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.

Гельсінський заключний акт був підписаний 1 серпня 1975 року в столиці Фінляндії представниками 35 країн, зокрема всіх європейських держав (крім Албанії), а також США, Канади та СРСР.

Це ключовий міжнародний документ періоду розрядки Холодної війни, який заклав основу для створення Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Акт містив принципи, які мали регулювати відносини між державами: повага до суверенітету, невтручання у внутрішні справи, непорушність кордонів, мирне врегулювання суперечок, повага до прав людини та основних свобод, а також право народів на самовизначення.

Документ складався з трьох основних напрямів, що стосувалися безпеки в Європі, економічної та науково-технічної співпраці, а також гуманітарних питань, включаючи права людини, свободу слова й пересування.

Хоча акт не мав обов’язкової юридичної сили, він став важливим політичним зобов’язанням для держав-учасниць.

Для України, яка на момент підписання була частиною СРСР, Гельсінський акт став основою для захисту свого суверенітету після здобуття незалежності. Саме на його принципах держава нині базує аргументи у міжнародній боротьбі проти російської агресії.

Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що нічні удари РФ по Україні 31 липня є способом, яким російський диктатор Володимир Путін "святкує" 50-ту річницю Гельсінського заключного акту.