Почуття провини за "недостатньо хороше" материнство знайоме багатьом жінкам. Вони картають себе за втому, роздратування чи бажання побути наодинці. Але проблема не в жінках, а в образі "ідеальної матері", який формує тиск і провокує внутрішню боротьбу.

Про це в коментарі РБК-Україна розповіла сімейна психологиня Анна Богомолець.

"Я мама вже майже чотири роки, і часто ловила себе на тому, що десь я "недостатньо" - недостатньо терпляча, спокійна, уважна", - ділиться фахівчиня.

Сьогодні материнство супроводжується потужним тиском з боку суспільства, культури, соцмереж і внутрішніх уявлень. Ідеал мами, яка "все встигає і не втомлюється", не просто недосяжний - він виснажує.

"Провина - це не просто емоція, це внутрішня боротьба між реальністю і нав’язаними образами", - пояснює психологиня.

"Справжнє материнство - це не про бездоганність, а про здатність бути живою з усіма сумнівами, втомою і суперечностями", - каже Анна Богомолець.

За її словами, прийняття себе, своїх меж і дозволу на помилку - це основа емоційного здоров'я мами й дитини. Саме це і є емоційна зрілість: бути неідеальною, але справжньою.

"Бути в безпечному просторі, де можна відкрито говорити про свої страхи, сумніви та помилки без осуду, дає змогу розвантажитися емоційно", - пояснює експертка.

У своїй практиці вона створила терапевтичну групу підтримки для жінок, які адаптуються до ролі мами або переосмислюють себе в ній. Там жінки не лише отримують консультації фахівців, а й підтримку одна одної, і це ключ до трансформації провини в співчуття до себе.

"Підтримка допомагає трансформувати провину у співчуття до себе і прийняття власної унікальної історії", - наголошує психологиня.

У світі, де ми водночас постійно на зв'язку й емоційно ізольовані, важливо шукати своє коло підтримки. Бо щасливе материнство починається не з досконалості, а з прийняття і зв'язку - з собою та іншими.

Бажання бути ідеальною - це не природна риса, а реакція на зовнішній тиск, порівняння і страх осуду.

Щоб відпустити цей образ:

• замість "я повинна бути ідеальною", запитуйте себе: "Що для мене і моєї дитини достатньо добре?"
• відстежуйте, звідки походять ці очікування - із соцмереж, сім'ї, власного досвіду - і навчіться їм не підкорятися
• коли відчуваєте провину, зупиніться і запитайте: "Чи справді я зробила щось погане, чи це знову вимога бути ідеальною?"
• дозвольте собі бути мамою, яка втомлюється, злиться, не встигає, але любить, дбає

Перфекціонізм у материнстві - це пастка, яка веде до виснаження. А справжня мама - це найкраще, що може бути в житті дитини.

Вас також може зацікавити:

• Що робити, якщо ролі в парі змінилися і вас це не влаштовує
• Від яких чоловіків потрібно тікати, поки вони не зруйнували ваше життя
• Що робити, якщо партнер вашої дитини - ваш ровесник