Схоже, своїми «жертвами» на цьому етапі Трамп вирішив спробувати зробити Бразилію та Індію. І як і всі попередні його дії, це не повʼязано з РФ чи нами. Це історія про американо-китайські стосунки.

Про мита для Бразилії

США  – це 12% експорту Бразилії і 15% важливого технологічного імпорту. Але, при цьому, Бразилія головний партнер Китаю в Латинськиій Америці і саме це найбільше дратує Трампа. Саме тому торгова війна з Бразилією настільки важлива для Вашингтона. І це, можливо, головна битва в південній Америці. На реакцію Китаю та Бразилії зараз дивиться вся південна Америка і велика частина Африки. Якщо Бразилія прогнеться, а це дуже імовірно, це означатиме, що Китай не може ще на рівних тягатися з США. Битва за Бразилію – це не лише про долар, це про те, хто крутіший: США чи Китай.

Про Індію

В останньому своєму пості Трамп дуже жорстко сказав про кооперацію Делі та Москви, назвавши економіки Індії та Росії помираючими. Але  тут ситуація наступна: Трамп вважає, що Індії нікуди дітися, вона, як природний конкурент Китаю, змушена буде піти на поступки в питанні закупівлі російської нафти і перейде на нафту з країн Перської затоки та США, тим самим ударивши по нафтовим доходам Росії.

Китай на потім

Все це є підготовкою до переговорів з Китаєм і психологічним тиском на Москву. Схоже, Трамп пробує ослабити переговорні можливості Пекіна і, одночасно, лякає Путіна тим, що той залишиться сам на сам з Піднебесною. І в цій ситуації у Путіна замало шансів на субʼєктність.

Плани Трампа

Для Трампа досі ідеальним сценарієм є той, при якому Путін «першим кліпне» і попросить переговорів в результаті яких він залишиться на розтяжці між Вашингтоном та Пекіном.

План «Б», він же самий реалістичний поки, я описував в попередніх постах. Суть його полягає в тому, що США протягом наступних місяців ведуть переговори в результаті яких встановлюються певні проміжкові і хиткі правила гри на наступні роки, Москва залишається в орбіті Китаю, але Китай продовжує використовувати Росію виключно як сировинний придаток без передачі технологій і будівництва новітніх заводів.

За будь-якого сценарію про вікно можливостей для мирних переговорів можна буде говорити не раніше ніж за кілька місяців (реалістично – зима-весна 2026). Але треба готуватися до того, що нам будуть навʼязувати складні компроміси.