Кілька іноземних сезонних робітників, переважно українців, поскаржилися на важкі умови праці на фінських полуничних фермах, які вони називають «рабською працею». Фінська телерадіокомпанія Yle провела в рамках розслідування розповіла історію українських робітників, зокрема про низьку оплату, надмірно довгий робочий день та відсутність вихідних. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Yle. 

Надія Болеховська, Любов Завадецька, Василь Коневич та Борислава Коневич приїхали на сезонну роботу на ферму у західній Фінляндії, але виявили, що умови праці значно відрізняються від обіцяних. Розчаровані, вони змушені повертатися до України раніше запланованого терміну. «Я не вірив, що в розвиненій країні може існувати така рабська праця», – заявив Василь Коневич.

Надія Болеховська розповіла, що робочі дні на фермі тривали по 13-15 годин, що значно перевищувало 37-годинний робочий тиждень, зазначений у її трудовому договорі. Працівникам доводилося благати керівника про вихідні дні, а компенсація за понаднормову роботу не надавалася. Платіжні відомості не відображали загальної кількості відпрацьованих годин, оскільки оплата була частково погодинною, частково відрядною.

Крім того, графіки змін оголошувалися пізно ввечері на наступний день через WhatsApp, а працівники могли працювати понад два тижні без жодного вихідного. «Коли ми пізно ввечері прибували до нашого помешкання, ми одразу падали в ліжко. Ми приймали знеболювальні вранці та ввечері, щоб просто продовжувати», – розповіла Надія Болеховська.

Українці також стверджували, що власник ферми та український керівник погано ставилися до них та використовували образливу мову. Чоловіків та жінок, які спочатку були незнайомцями, розміщували по чотири людини в тісній кімнаті. На фермі діяли суворі правила, що вимагали дозволу навіть на короткі перерви в туалеті, а за скарги погрожували звільненням.

Під час розслідування  фінська телерадіокомпанія  не змогла перевірити всі деталі, надані українцями, але їхні версії подій були ідентичними. Болгарський робітник з тієї ж ферми, який також раптово її покинув, підтвердив схожу розповідь.

Власник ферми заперечив майже всі звинувачення, посилаючись на мовний бар'єр як джерело непорозумінь. Він стверджував, що робота є вимогливою і підходить не всім, а також заперечив погане ставлення та невідповідні умови проживання. Власник відмовився показати графіки роботи журналістам та не дозволив їм спілкуватися з іншими українськими працівниками на фермі.

Проте звіти перевірок від регіональних державних адміністративних органів Фінляндії за 2024 рік щодо ягідних та овочевих ферм підтвердили багато з проблем, про які розповідали українські робітники. Багато ферм не мали належних графіків роботи, не фіксували час початку та закінчення робочих днів, не оплачували понаднормові та святкові. Інспектор Регіонального державного адміністративного агентства Південно-Західної Фінляндії Жанетт Блом назвала 15-годинні робочі дні «неприйнятними» та такими, що порушують законодавство.

Четверо українських робітників, повертаючись додому, заявили, що їхні заробітки не виправдали очікувань. «Я приїхала сюди не заради рабської праці. Ми також хотіли жити справжнім життям – ходити в ліс, збирати гриби, ловити рибу та насолоджуватися прекрасною природою Фінляндії. Але у нас не було такої можливості», – сказала Надія Болеховська.

Незважаючи на негативний досвід, українці не виключають повернення до Фінляндії.

Нагадаємо, Фінляндія – єдина країна в Євросоюзі, де рівень бездомності стабільно знижується. Це стало можливим завдяки підходу Housing First – «Перш за все житло». Його суть полягає в тому, що людина спершу отримує постійне житло, а вже потім іншу допомогу. У країні також діють програми зі забезпечення безкоштовного тимчасового проживання у притулках або у центрах для біженців.