Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Закон визначає: статус депортованих осіб та їхніх нащадків; гарантії державної підтримки, включно з соціальними пільгами, медичним обслуговуванням, збереженням історичної пам’яті; обов’язок держави вшановувати пам’ять про ці депортації.У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що депортація відбулася внаслідок укладення договорів між органами колишнього Радянського Союзу та Польської Народної Республіки у вересні 1944 та лютому 1951 року. У цей період із території Закерзоння примусово переселили понад 700 тисяч українців: населення Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини й Західної Бойківщини."Правильний та гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину. Дякую президенту за підтримку цього рішення, а також народним депутатам, які розробили та втілили його", – прокоментував очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга.Міністр запевнив, що Українська держава й надалі системно працюватиме над тим, щоб кожен злочин тоталітарного радянського режиму був належно оцінений і засуджений. І наголосив, що це також стосується правонаступниці СРСР – Російської Федерації, а закон чітко визначає термінологію, обставини подій та правові наслідки цього злочину.Сибіга додав, що з метою захисту прав примусово переселених українців, ких стосується цей закон, та їхніх нащадків держава гарантує надання передбаченої законом допомоги.Таким громадянам мають виплатити одноразову грошову допомогу, суму якої визначить Кабмін. Якщо депортована людина померла, право на виплату мають її спадкоємці: дружина або чоловік, а в разі їхньої відсутності – діти.Законопроєкт, який визнає депортованими громадян України, в 1944-1951 роках примусово переселених з території Закерзоння, Верховна Рада України ухвалила в цілому 16 липня. У першому читанні законопроєкт Верховна Рада ухвалила ще 24 вересня 2021 року.