На них — обличчя кандидата від влади (звідти прізвисько цього виду агітації, яке трапляється навіть зараз - "біг морди"). І головне — мотивувальний слоган: "тому що". Що там дрібними - "лідер", "послідовний", "патріот" - було вже не важливо.Російські та проросійські (дехто з них досі працює — з нині чинною владою) технологи вклали у "біг морди" дуже чітке посилання. Буде Янукович, тому що. Пофіг на аргументи. Все вирішено за вас.Тоді українці з таким підходом не погодились. Як не погодились і у 2014. Адепти підходу "а тому що" отримали болісного ляпаса і низку важливих уроків. Які вони, виглядає, намагаються швидко врахувати для остаточного реваншу.Адже що може протистояти тупій, безпардонній, безкарній силі влади з її ручним "державним бюро репресій", безпринципною частиною спецслужб і монополією на медіа?- Реакція партнерів і загроза зменшення допомоги? В умовах, коли український народ бореться за своє існування, а європейські партнери, видається, повірили у намір Путіна продовжити експансію у разі падіння України (на тлі скорочення американської присутності й підтримки, принаймні у найближчі роки) - влада навчилась спекулювати на небажанні союзників зашкодити державі.Тут є можливість обійти глухий кут: відстеження корупційних доходів персонально можновладців. Однак на це потрібна неабияка політична воля. І чітке розуміння ситуації та сценаріїв розвитку подій в Україні, чим мало хто у світі може похвалитись.Читайте також: Заміна Шмигаля на Свириденко нічого не змінить. То навіщо Зеленському такий уряд- Обурення в медіа і соцмережах, обʼєднання кіл і "бульбашок", до того розʼєднаних? Унаслідок цього — протестів?В умовах, коли таке обурення та обʼєднання не може послужити для акцій прямої дій, протестів тощо (через обмеження воєнного стану) - влада поки може їх ігнорувати й сприймати як спускання пари. Ще й глузувати на телеграм-помийках та підсилати опонентам ботів у коментарі: мовляв, не ждіть сподіваної волі, ви ні на що не спроможні. Головне — добре годувати ДБР.І тут є можливість обійти глухий кут: норми Конституції є нормами прямої дії, і їх порушення дозволяє застосування цілого спектру механізмів. Однак для їх застосування потрібен набагато більший ступінь єднання і взаємодії, ніж висловлення солідарності у соцмережах, на тлі імітації владою "всенародного схвалення" акцій проти опонентів, і попутних "срачів" навколо методів.- Втрати підтримки "глибинним народом", який звик приймати як даність демократію (а значить, сяку-таку гарантованість яких-не-яких своїх прав)?Останні соціологічні опитування, які фіксують різке підвищення негативного сприйняття перспектив України, значного відсотка тих, хто вважає, що в країні будується диктатура, а корупція є більшою проблемою, ніж обстріли.В умовах, коли влада монополізує важелі впливу (як силового, так і інформаційного), і "завищає" поле від політичної опозиції, військових, представників місцевих громад, бізнесу та активістів/експертів/журналістів, — Банкова може сподіватися "згодувати" широким масам якусь прийнятну казочку про свою необхідність. А заперечень просто не почують.Вихід з глухого кута є і тут — поки альтернативні погляди ще не заглушили, а розчарування людей робить можливим сприйняття іншої картини реальності - "справжньої правди", яку "не покажуть у марафоні".Читайте також: Чому замість "уряду єдності" у нас буде "уряд лояльності"Однак, окрім очевидного заклику до єднання всіх, хто під ударом — потрібен також чіткий і простий план, "шлях у краще майбутнє", який передбачав би прості та зрозумілі будь-кому кроки "вже сьогодні".Без обʼєднання з чіткою картиною альтернативи та можливістю донести її і до народу, і до партнерів, нас чекає період закручування гайок.Тому що можуть: антимайдан випробовує межі, а вони піддаються одна за одною.Будь-яка монополізація веде до падіння ефективності, застою і зростання корупції, яка поглиблює неефективність.А московський бульдозер повзе.Під час війни це смертельно небезпечно — бо при всіх горизонтальних мережах і шаленій адаптивності, українському суспільству у відповідальний момент може не вистачити ресурсу, який "сточить" неефективна і корумпована, зате позірно монолітна влада.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.