Війна в Україні вплинула не лише на довкілля, а й на саму можливість її вивчати. Наука про водні екосистеми опинилася в кризі: на тлі браку фахівців і фінансування практично зупинився моніторинг стану рибних популяцій, ускладнено доступ до водойм і отримання дозволів на дослідження. Про це в коментарі «Главкому» розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь.

«У нас відчувається зараз кадрова проблема. По-перше, деякі науковці, які мали право на відстрочку, пішли воювати. Ще частина – науковиці з дітьми – виїхали за кордон», – розповідає дослідниця.

За словами Юлії Куцоконь, проблему посилює те, що молоді фахівці не поспішають йти в академічну науку: «Зважаючи на те, що до аспірантури поступити все важче і важче, але і до початку повномасштабного вторгнення бажаючих не було багато. Академічна зарплата чи стипендія аспіранта не конкурує із будь-якою професією, наприклад, у сфері послуг. Тобто, вигідніше робити піцу чи працювати в салоні краси, ніж вчитися аспірантурі в Академії наук», – додає вона.

Юлія Куцоконь зазначає, що поширене твердження, ніби до аспірантури йдуть заради відстрочки від військової служби, не підтверджується: «У нас якось не збільшилась кількість аспірантів у зв’язку з тим, що можна мати відстрочку чи ще щось. Немає в нас великих черг із бажаючих».

Крім того, науковиця вказує на іншу проблему наукових досліджень – фактичну відсутність системи державного моніторингу водних екосистем. Усі заходи на залишковому фінансуванні.

«Брак фінансування – найголовніша проблема. У нас немає такої системи державного моніторингу, яка б працювала ефективно. Лише частково збереглася система моніторингу якості вод – цим займається Центральна геофізична обсерваторія. Однак, стосовно інших водних організмів ситуація гірша», – пояснює Куцоконь.

Юлія Куцоконь додає, що навіть ті установи, які ще мають ресурси, не завжди можуть отримати дозвіл на дослідження: «Один із відділів Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України курує стан популяцій, розробляє квоти на водосховищах Дніпра, на інших водоймах проводять дослідження профільні установи НАН – Інститут гідробіології та Інститут морської біології. Навіть цим організаціям зараз проблематичніше отримати дозвіл, а університети та інші заклади МОН взагалі втратили таку можливість».

Науковиця пояснила як об’єктивні, так і бюрократичні причини: «З одного боку, це зрозуміло, що військовий стан, тому реально в деякі місця ти не можеш поїхати і дослідити. А з іншого боку, зараз теж така перестановка законодавства. Весь час якісь нові норми. Держава поки що не робить нічого, щоб науковці нормально виконували свою роботу, наразі в плані дозволів ми прирівняні до промисловиків. Нам треба так само ліміти, так само дозволи, щоб проводити суто наукові дослідження».

Юлія Куцоконь зазначає, що через затримки з дозволами реалізація навіть грантових проєктів під питанням: «Наразі ми змушені за рік до того, як почнемо роботу, подавати запити на цю роботу. В той же час, якщо ми в кінці року, наприклад, отримаємо фінансування від гранту Національного фонду, то тоді незрозуміло, як його виконувати, якщо треба серйозніші оцінки водних ресурсів, чисельності і так далі».

Іхтіологиня додала, що стабільного фінансування експедицій немає: «Експедиції не фінансуються в планових темах, лише якщо маємо проєкти, в межах яких можуть бути якісь окремо експедиції. Але це ж все не системно. Є ентузіасти, щоб вивчити цю водойму – вона буде вивчена. Немає – не буде».

Раніше «Главком» повідомляв, в Україні за рік мережа університетів скоротилася на десять закладів. Про це повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький. На цей час в Україні функціонують близько 150 університетів. За словами Михайла Винницького, Міносвіти поставило ціль мати 100 державних університетів до вступу в Європейський Союз.

Також «Главком» інформував, що голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак оприлюднив детальний аналіз результатів основної сесії Національного мультипредметного тесту (НМТ) 2025 року. Цьогоріч абітурієнти показали низькі результати у природничих дисциплінах, проте здивували успіхами у гуманітарних.