Хоча, можливо, влада дещо усвідомила, прийнявши дуже правильне рішення підпорядкувати Мінстратегпром оборонному міністерству.Широкомасштабна війна зробила сильними армію та оборонку, а вони є найбільш активною, дієвою та пасіонарною частиною суспільства і української нації в цілому. Але на новому етапі потрібно докласти зусиль, щоб розвинути й закріпити успіх.Передумови змін в українському ОПКСьогодні оборонний потенціал України прямо пов’язаний із загальноєвропейським, відтак ОПК України потребує чимдалі більшої інтеграції в європейський промисловий простір.Для цього є свої вагомі причини. Війна РФ проти України у 2022 – 2025 роках продемонструвала, що жодна країна світу не здатна самостійно витримати сучасний рівень інтенсивності бойових дій. Без перебільшення, здатність країн Заходу мобілізувати свої оборонно-промислові можливості та налагодити міждержавну кооперацію стала одним з найпотужніших викликів. Для країн Європи питання оборонно-промислової кооперації та військово-технічного співробітницьва (ВТС) набули особливого значення. При цьому Україна, яка де-факто має найбільший у Східній Європі ОПК, та на території якої у ході широкомасштабної війни відбувається випробування сучасних озброєнь, стає потужним активом для Європи. І має шанс інтегруватися в ОПК ЄС – це збільшить потенціал стійкості не тільки України, але й усієї Європи. Ще більш вагомим ВТС стає для України – це фактично шлях до виживання держави і нації – через набуття технологічної переваги над ворогом.Після низки кроків адміністрації президента США Трампа у бік віддалення від союзників з НАТО для країн Європи питання створення континентальних бойових спроможностей без США перетворилося на дуже конкретне завдання.Де-факто Україна цілком здатна брати участь у розвитку усіх ключових напрямах розбудови європейської оборони – в межах оголошеного наміру ЄС досягти оборонної достатності. Це протиповітряна та протиракетна оборона; розвиток ударних ракет – крилатих та балістичних, розвиток артилерійських систем; розвиток боєприпасів; розробки та виробництво безпілотних систем і засобів протидії; розвиток мобільної та логістичної складової; R&D у сфері штучного інтелекту, кібер- та радіоелектронної боротьби, а також створення зброї на нових фізичних принципах, і нарешті, захист критичної інфраструктури. Дрон-перехоплювач VB140 Фламінго. Німеччина профінансує їх виробництвоНайважливішим у 2024-2025 рр. стало усвідомлення європейців, що без України неможливо забезпечити безпеку і стабільність на континенті. В тому числі, шляхом фінансових вливань в ОПК країни. Але найбільш важливо, що у 2025 році держави-партнери перейшли до нової форми взаємодії – від військової допомоги до спільних виробництв і навіть розробок.Свідчення великих змін Якщо взяти лише кілька липневих, найбільш показових подій, то варто згадати наступні. У контексті нарощування можливостей перехоплювачів дронів як особливого пріоритету України варто згадати, що "9 з 10 Шахедів, збитих дронам в Україні припадають на перехоплювачі колишнього CEO Google" . Йдеться про те, що мільярдер та колишній CEO Google Ерік Шмідт виробляє дрони для війни в Україні, зокрема перехоплювачі російських "Шахедів". Фінансування його в компанії Swift Beat торкається трьох типів безпілотників: йдеться передусім про дрони-перехоплювачі, які найчастіше використовують проти "Шахедів"; про ударні БАК середньої дальності (Middle Strike) та FPV-дрони-камікадзе. Оглядачі підкреслюють, що усі означені БАК поєднують у собі штучний інтелект та сучасні безпілотні технології. При цьому вони поспілкувалися із користувачами цих дронів та зазначили, що перехоплювачі Шмідта є справді одним з найефективніших у боротьбі з російськими дронами-кілерами.Робота компанії Swift Beat відображує стратегічні зміни у роботі ОПК України. На початку липня компанія Еріка Шмідта підписала з українським урядом угоду про спільне виробництво безпілотників, зокрема, далекобійних дронів та перехоплювачів "Шахедів". Йдеться про створення кількох спільних компаній між українськими виробниками та Swift Beat, а також постачання сотень тисяч дронів вже цього року. "Це документ про копродакшн між Україною та США. Це буде кілька кампаній. Зосереджуються на дронах різного типу. Але те, що найголовніше, – це цей рік і наступний. Цей рік – сотні тисяч. І наступний рік – буде збільшення", – зазначив з цього приводу президент Зеленський.Ще один цікавий фрагмент - німецька компанія ARX Robotics вже інтегрує турелі українського виробництва на свої наземні роботизовані комплекси. Зараз компанія вже постачає Силам оборони України свої НРК за фінансування уряду Німеччини. Ще один показовий епізод: в липні 2025 року українська Skyeton, яка спеціалізується на ударних дронах (Raybird), оголосила про створення спільного підприємства з британським Prevail Partners. Йдеться про спільне виробництво безпілотників Raybird у Великій Британії для застосування як в Україні, так і у ЗС ВБ та інших країн Заходу, що потребують адаптивних, багатофункціональних і економічно ефективних безпілотних рішень у межах своєї оборонної стратегії.Співробітництво поступово переходить у дуже чутливу сферу розробок – це можливе лише за умов довіри. Наприклад, данська Terma та українська Odd Systems оголосили  про стратегічне партнерство у розробці перехоплювача дронів на базі штучного інтелекту (ШІ). Odd Systems, українська компанія, що працює в сфері оборонних інновацій, і спеціалізується на розробці та виробництві тепловізійних камер та FPV-дронів, оголосила про партнерство з данським оборонним концерном Terma Group, для спільної роботи над недорогим перехоплювачем дронів на базі ШІ. Зокрема, через зростаючу роль і виклики різних видів дронів на полі бою, для їх протидії необхідні кінетичні засоби. Проблему полягає у комбінації виявлення, відстеження та перехоплення ворожого БПЛА іншим автономним засобом. Ключові типи дронів, яким потрібно протидіяти, кардинально різняться: від FPV та тактичних ISR-коптерів (Mavic) до операційних ISR-дронів з нерухомим крилом (Zala) та ударних дронів дальнього радіусу дії (Shahed). Terma та Odd Systems об’єднають свої існуючі рішення, одночасно розробляючи комплекс продуктів для протидії цим та іншим повітряним загрозам.Безпілотник Horska-12. Співпраця з Данією, фото: Terma GroupЗростання інтересу до ОПК України: в чому секрет?    Європейські країни усе більше погоджуються фінансувати українські виробництва, а у перспективі – і розробки зброї.Український ОПК працює в рази швидше й у рази дешевше. Перевірка цього на практиці народила так звану "данську модель" - Данія профінансувала у 2024 р. виробництво для українського війська 18 самохідних гаубиць "Богдана", які передали в ЗСУ вже через два місяці. Перевершивши  виробництво французького Nexter з випуску САУ Caesar (6 - 8 одиниць на місяць). При цьому українська "Богдана" коштує приблизно 2,5 млн доларів, тоді як французька гаубиця Caesar – понад 4 млн доларів. Тут варто згадати розрахунки аналітичного центру Breugel, який САУ Caesar оцінює у 6 млн євро, а найвищий показник вартості самохідної артилерії надав німецьким САУ PzH 2000 та RCH 155, де оціночні цифри складають відповідно 17 млн євро та 11,08 млн євро.Майже така ж історія і з артилерійськими боєприпасами. За час широкомасштабної війни снаряди до гаубиць подорожчали з 800 до 8000 доларів на початку 2024 року. Однак мало того, що європейські виробники працюють повільно. Український ОПК здатен зробити артилерійський боєприпас за 1,8 тис. доларів, при чому саме приватний сектор тут впевнено виграє змагання у державного. "Українська бронетехніка" домовилася про співпрацю із чеською Czechoslovak Group щодо спільного виробництва 155-мм снарядів - до 100 тис. боєприпасів у 2025 році та до 300 тис. боєприпасів у 2026-му. Пізніше було деталізовано, що "Українська бронетехніка" виготовлятиме також танкові та артилерійські боєприпаси 105-мм - компанія отримала від європейського оборонного холдингу Czechoslovak Group ліцензії на виробництво танкових та артилерійських снарядів. В липні 2025 року чеська компанія Excalibur Army, що входить до складу Czechoslovak Group, відкрила представництво в Україні для розширення співпраці та запуску локалізованого виробництва боєприпасів. Українське представництво компанії відповідатиме за обробку замовлень, документаційний супровід і технічні консультації, що дозволить суттєво скоротити час реагування та забезпечити більшу гнучкість у роботі. Ключовим напрямом діяльності стане спільне виробництво артилерійських боєприпасів, зокрема, калібру 155 мм. Запуск виробництва боєприпасів заплановано на 2025-й. "Українська бронетехніка" готова виготовити понад 100 000 снарядів різних типів калібру 155 мм і 50 000 снарядів калібру 105 мм. На початковому етапі понад 50% виробництва буде локалізовано, а в перспективі цей показник зросте до 80%.Тут варто згадати й турецький Baykar, який спланував завершити будівництво заводу в Україні в 2025 р.: його потужності дозволять виробляти близько 120 БАК на рік, при цьому Україна може обрати як БАК Bayraktar TB2, так і новий безпілотник Bayraktar TB3, який перевершує свого попередника в усіх характеристиках та може нести корисне навантаження до 280 кг.В британському парламенті в середині квітня 2025 року заговорили про виробництво української зброї в країні – в межах спільного хабу ОПК. І це вже історія не про посилення ЗСУ, це й про обмін технологіями, бо частина зброї вироблятиметься для британського війська. Компактну крилату ракету далекобійного ураження "Пекло" вже розглядають як один з варіантів озброєння, що може випускатися у Великій Британії.З США Україна розпочала унікальний проєкт із виробництва спеціальних хімічних компонентів, необхідних для виробництва боєприпасів: спільне підприємство з американською компанією D&M Holding дозволить посилити  виробництва боєприпасів.Перейти на якісно новий рівень – спільних розробок та технологій Важливо позначити, що ОПК України для якісного забезпечення армії потрібні не тільки гроші. Але й деякі високотехнологічні компоненти - оптика, гіроскопи, датчики, контролери руху. Питання синергії ОПК України з західними оборонними компаніями полягатиме у швидкому випробуванні та визначенні напрямків удосконалення, а внесок західних фахівців у забезпеченні цього процесу наявними високотехнологічними рішеннями та ресурсами. При цьому саме можливість спільного оперативного доопрацювання сучасних зразків зброї може забезпечити технологічну перевагу над противником. У подальшому може бути продовжене та розширене фінансування українського ОПК за так званою "данською моделлю". У травні 2025-го комісар Європейського Союзу з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що ЄС готовий подвоїти військову підтримку Україні шляхом закупівлі озброєння в місцевих виробників, тим самим значно збільшивши її обсяги. Реальну вартість підтримки ЄС він оцінив у 80 млрд євро. У 2025 році проєкти означеної моделі набрали обертів: Німеччина та Канада профінансують нарощування виробництва українських дронів-перехоплювачів БАК типу Shahed; уряд Норвегії профінансує розробку та виробництво морських дронів на території України.У найбільш розвиненому форматі має відбутися перехід до спільних розробок зброї та входження України у міжнародні клуби з розробок та виробництва нових типів зброї.   Потужною формую може стати отримання Україною виняткових технологій Заходу – в межах ВТС, яке спрямоване на посилення потенціалу протистояння з РФ. Наприклад, у січні 2025 р. вітчизняний ОПК отримав технологічні рішення щодо морських дронів. А саме, Британія створює безпілотний ракетний катер COOKSON для ВМСУ - швидкий штурмовий катер з модульним корисним навантаженням для місій в складних умовах. Згідно з медіа, платформа має нести мінімум дві ракети з дальністю пуску від 30 до 100 кілометрів.Перші результати у розвитку ВТС в напрямку спільних розробок, та особливо із залученням приватного сектору ОПК України, вже з’явилися наприкінці 2024 – початку 2025 р. Скажімо, на початку травня 2025 р. демонструвався український безпілотник "Булава", розроблений українсько-чеською компанією UAC – він оснащений сучасною потужною кумулятивно-термобаричною бойовою частиною масою 3,6 кг та може уражати цілі в радіусі до 60 км. Загалом можливість тестувати сучасні західні озброєння та брати безпосередню участь у їх удосконаленні створюють унікальні можливості щодо розвитку ВТС з іноземними державами.Отже, в умовах великої континентальної війни та очевидних проблем західного табору розгорнути оборонні виробництва на повну потужність, Україна поступово перетворюється на своєрідний центр ОПК Європи, і у подальшому лише від здатності України залежить створити сприятливе середовище для ВТС із західними партнерами та розвинути українську зброю до рівня гарантованого стримування ворожої Росії.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.