Європейський Союз був за крок від відкриття першого переговорного кластера з Україною, попри блокування з боку Угорщини – проте це рішення, що планували на 18 липня, так і не було втілене у реальність.

Джерело: стаття "Європейської правди"

Деталі: Як з’ясувала "ЄП", у Брюсселі була напрацьована юридично нестандартна, але потенційно ефективна схема, яка дозволяла обійти формальне вето Будапешта.

Згідно з планом, погодженим між Єврокомісією, президентом Євроради Антоніу Коштою, а також низкою країн-членів, передусім Данією, яка головує у Раді ЄС, відкриття переговорного кластера мало відбутися 18 липня без голосування, на полях засідання Ради ЄС у загальних справах.

Цю позицію коротко можна звести до того, що в установчих документах ЄС немає вимоги про одностайне голосування за проміжні технічні кроки, як-от відкриття кластерів. Тому Єврокомісія має право робити це з власної ініціативи, адже держави ЄС, відкривши переговори з Україною торік, дали їй такі повноваження.

За даними "ЄП", перше обговорення цієї ідеї на найвищому рівні відбулося у Гаазі, під час саміту НАТО. А фінальний раунд переговорів з керівництвом Єврокомісії та Євроради відбувся у Римі 10 липня. Саме після того комісарка Марта Кос зробила заяву, що вона впевнена у відкритті всіх глав у вступних переговорах з Україною.

Однак на тлі цих домовленостей почали відбуватись події, які змушували європейців дивуватись. Зокрема, уряд пішов на грубе порушення закону про Бюро економічної безпеки і відхилив кандидата, відібраного на прозорому конкурсі за підтримки ЄС. Також відбулися обшуки без санкції суду у очільника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна.

Зрештою стало відомо, що Данія не внесла пропозицію про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного зустрічі 18 липня.

Кілька джерел "ЄП" стверджують, що головні перепони цьому – внутрішньоєвропейські. У Брюсселі прагнули уникнути того, що якась з ключових держав ЄС почне публічно оспорювати цей крок.

Водночас окремі столиці вважали, що з рішенням треба попрацювати і перенести його на вересень.

До слова, колишня віцепрем’єрка Ольга Стефанішина у своєму останньому інтерв'ю на посаді визнала, що план відкриття переговорів 18 липня дійсно існував, а також поклала на ЄС відповідальність за його зрив – і, частково, також за свою відставку.

Втім, наявна у "ЄвроПравди" інформація не підтверджує цю версію. Так, станом на 14 липня, коли стало відомо про рішення Зеленського змінити відповідальну за євроінтеграцію в уряді, джерела "ЄП" в Брюсселі стверджували, що процес розвивається позитивно і є всі підстави розраховувати на дипломатичну перемогу, тобто на відкриття кластера.