Адже відкриває нові можливості перед кандидатами, яких визначить ОП, щоб поїхати в країну потенційного подальшого перебування на посаду посла одразу, як таке рішення ухвалюється. Не треба чекати агреманів від країни перебування, не треба складати іспити в Дипакадемії, не треба проводити різного роду спецперевірки та процедури, які затягують призначення. Можна розв'язати питання одним махом. Зараз, коли кандидати чекають призначення на посади послів по 7-8 місяців, це, звичайно вихід. Хай хоч і такий оригінальний, м'яко кажучи. Але тут треба сказати, об'єктивності заради, що і в нинішніх Штатах сильно застопорилось ухвалення рішень про послів — кажуть уже до осені. Хоч там є чітка процедура їх затвердження. Списують на велике завантаження Білого Дому. Ну, хоч в чомусь ми реально схожі. Читайте також: Чому замість "уряду єдності" у нас буде "уряд лояльності"Як і раніше, стверджую, що попри наявність у Володимира Олександровича прямих телефонів більшості лідерів країн-партнерів, роботу "на землі" ніхто не скасовував. Дипломатична служба потребує системних професіоналів. Бо це важка робота, а не курорт чи пенсія. Не буде активним наше посольство, не матиме посол прямого контакту з "центром", з МЗС, Офісом, керівником ОП, Президентом, не матиме політичної ваги — напрямок відразу можна вважати провальним. Бо основне завдання посольства — це не виключно логістичний хаб для делегацій, а всестороння комунікація — з суспільствами, з владою та стейкхолдерами в країні перебування. На початок тижня, як очікується, президент підпише близько 20 указів по послах. Що ж, будемо вивчати. І готуватися до нових несподіваних призначень. Наприклад, в дипломатичних колах сьогодні активно обговорюють, що звільнений секретар РНБОУ Олександр Литвиненко поїде послом в Сербії. Ну, чи за новим принципом — уповноваженим. Але хіба нас вже можна таким здивувати?ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.