Про це в інтерв'ю Еспресо заявив речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко."Ми постійно співпрацюємо з Міжнародним Червоним Хрестом (МКЧХ) і з Національним Червоним Хрестом. Співпраця триває, але є величезний дисонанс і дисбаланс в тому, який доступ має Червоний Хрест на території України до місць утримання, де перебувають російські полонені, і тим доступом, який має Червоний Хрест на території країни-агресорки",  - сказав він.Яценко наголосив, що у РФ це одиничні випадки допуску Червоного Хреста."Там функціонує понад 180 місць утримання, а в нас п'ять. Саме така величезна відмінність. Щодо цих 180 місць, то вони непристосовані, а це і в'язниці, і СІЗО, і підвали, в яких не дотримується жодне правило Третьої Женевської конвенції. Ми б хотіли очікувати й бачити вже на четвертому році російської агресії, що є якийсь прогрес в доступі міжнародних спостерігачів. МКЧХ - єдина організація, яка має міжнародний мандат до цих місць утримання. Або, якщо ви не маєте такої можливості, то, на мою думку, мали б якось про це проартикулювати. Тому що наші люди повинні мати такі самі умови, як і росіяни, які утримуються в наших таборах", - зазначив речник.Він додав, що в неформальному спілкуванні представники МКЧХ висловлюють підтримку і розуміння. "Але вони говорять: "Дивіться, якщо Україна дотримується навіть 90% всіх правил міжнародного гуманітарного права поводження з військовополоненим, а Росія не дотримується 90%, а лише, приміром, 10%, то в наших звітах все одно буде, що ні та, ні та сторона не дотримуються".  Аргументують, бо не на 100%", - сказав речник.Яценко наголосив, що треба розуміти, що міжнародні організації проводять свою політику й у своїх звітах намагаються цю відмінність свідомо чи несвідомо згладити. "І тому виходить, що десь у нас вони мають доступ до місць утримання, відповідно, можуть мати якісь зауваження, а у РФ доступу вони не мають такого доступу, тому і зауважень у них немає. І тут дуже важлива відмінність, що такі організації мали б розказувати на міжнародному рівні про факт відсутності доступу і на цьому наголошувати. Але цього, на жаль, на четвертому році нема. Але в будь-якому випадку ми співпрацюємо". - додав він.Речник зауважив, що Міжнародний Червоний Хрест суттєво допомагає й Україні, і є програми для підтримки цивільних. "Але в цьому моменті ми хочемо, щоб Червоний Хрест так само домагався і докладав більших зусиль до того, щоб отримати доступ і можливість передачі посилок, наприклад, до місць, де утримуються українці. Російська Федерація нам не надає жодних офіційних даних, хто, де, скільки перебуває. І Червоний Хрест залишається фактично єдиним офіційним способом підтвердження полону", - сказав Яценко. Він пояснив, що через Червоний хрест ідуть запити на міністерство оборони РФ, яке і дає підтвердження, що людина перебуває в полоні. "За процедурою представник МКЧХ мав би приїхати прямо на місце, де перебувають полонені, побачити їх увіч і описати стан здоров'я, тому що документ і папір нічого не означає. Адже ця людина може бути важко пораненою або важко хворою, або може бути загиблою, але ні ми, ні вони про це не знаємо. Тому так важко йде процес перемовин та ці всі домовленості, яких важко дотриматися, тому що ми не можемо знати, хто, де і в якому стані перебуває.  В нас є інформація, яка часто дуже допомагає, коли, наприклад, російська сторона каже, що такої людини в них нема. А у нас є інформація - не тільки де ця людина є, а й в якому бараці, на якому поверсі та в якій камері її утримують.  Відповідно, це допомагає для звільнення, що є дуже важливим. Це унікальна робота, в якій десятки людей з багатьох організацій над цим постійно, без вихідних працюють", - підсумував речник.