Здається, це вперше, коли Зеленський відверто визнав, що солдати не повернуться додому до закінчення війни. Але президент не сказав ще одну правду. Для того, щоб утримати фронт, залишити безстроково в армії тих, хто вже там є – недостатньо. Росіяни наростили свою армію чисельно і, щоб адекватно відповідати на загрози, ми теж потребуємо поповнення. Саме тому, протягом останніх днів я спостерігаю безпрецедентні мобілізаційні заходи, які з часом будуть тільки посилюватися. Сьогодні бачив відео статево зрілого розіп'ятого хлопчика зі Львова, якого за руки тягнули по землі, щоб надати можливість виконати його почесний громадянський обов'язок – захищати свою країну, жінку і собачку, які намагалися відбити 30-річного хлопчика у ТЦК. Подумав, що ніколи не бачив таких відео з Донецька чи Мелітополя. Не тому, що там менше мобілізують. Навпаки. Донецьк вже давно став городом нєвєст для бурятів і чеченців. Донецьких чоловіків вже давно понищили в штурмах. А жінки – жінки дісталися окупантам, як трофеї. Відео з російськими ТЦК в Донецьку немає не тому, що вони не хапають людей на вулицях. А тому, що якщо хтось почне знімати, то йому той телефон у жопу засунуть. Про це вже багато сказано, але нагадаю. Варіантів немає. Або наш ТЦК, або через якийсь час, — російський. І так, війна не закінчиться, якщо Росія переможе. Вона тільки почнеться. Тому, якщо хтось думає пересидіти з томіком Пушкіна і потім долучитися до переможців, то не пересидите. Підете штурмувати Варшаву, Краків і Бухарест. Любіть свою землю, підтримуйте армію, бережіть рідних. Не ми вибирали цю війну, вона сама вибрала нас. Все що можемо зробити ми – це довести, що ми, як нація, маємо право на життя. Або ні. *Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер, військовослужбовецьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.