Дивний президент Трамп будує на фундаменті західного табору не менш дивний і доволі хиткий дім. Йому вдалося привчити партнерів та союзників до своєї непередбачуваності, йому пробачають недоречні висловлювання на кшталт інфантильного хизування про лідерів країн, які "цілують мене в зад" задля укладання торговельної угоди. Під час саміту Північноатлантичного альянсу генеральному секретарю НАТО Марку Рютте навіть довелося на випередження назвати президента Трампа "татусем"- Daddy, щоб Трамп "не начудив", "не вивів США з Альянсу" та взагалі не залишив західний табір. Задля збереження єдності у захисті демократичних цінностей Європа пішла навіть на безпрецедентний компроміс – відмову Трампа визнати агресією напад Путіна на Україну. Але, здається, дехто в Європі не згодний, щоб хтось через своє безмежне марнославство за них вирішував, куди і як витрачати гроші. Бо самоповаги, гордості та сміливості Старому Світові не займати. Саме так можна розцінити реакцію деяких гравців європейського НАТО на, м’яко кажучи, "непротокольні" рішення глави Білого дому.Новий "хід конем" від президента СШАЯк відомо, 14 липня американський президент зробив заздалегідь анонсовану заяву – він навіть не робив таємниці, що прагнув досягти резонансу. Власне в цьому весь Трамп. Під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте Трамп заявив, що НАТО та США уклали угоду щодо постачання американської зброї для України – за неї 100% мають сплатити союзники з НАТО. А фактично, європейські країни.За даними Axios, країни НАТО лише на першому етапі закуплять для України американського озброєння на 10 млрд доларів. Серед зброї вже було згадано не тільки зенітні ракети для протиракетних систем Patroit, а й далекобійні ракети для ураження об’єктів в тилу Росії та артилерійські снаряди.Під час візиту у Вашингтон Рютте згадав шість країн, які готові платити за зброю – Фінляндію, Данію, Швецію, Норвегію, Нідерланди та Канаду. Крім того, давно відомо, що прихильником закупівлі американської зброї є міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який ще у квітні цього року пропонував американському візаві Піту Гегсету закупівлю кількох ЗРС Patriot для України за німецькі гроші. Може саме через цей факт Трамп вдався до кроку, який можна назвати "політичним дикунством". А саме, глава США не обговорив із союзниками їх готовність купувати американську зброю для США, чим, схоже створив якщо не скандал, то зайву напруженість в середині НАТО.  Від агентства Reuters стало відомо, що союзники дізналися про план Трампа щодо України вже після його оголошення. Журналісти повідомили, що у відповідь на запит про коментар, Пентагон послався на заяву Трампа під час зустрічі Рютте. Тож відразу загострилося питання щодо того, хто і коли передасть Україні батареї Patriot.Мало сказати, що вчинок Трампа знизив сприйняття публічної зміни його риторики щодо російського диктатора Путіна. Більше того, не можна виключати, що Трамп так вчинив свідомо, рухаючись на межі – між порятунком України і незрозумілою підтримкою військового злочинця в Кремлі.Так чи інакше, станом на 18 липня публічно підтвердили згоду платити за зброю Німеччина, Норвегія, Данія та Швеція. Британія розглядає можливість приєднання до закупівлі зброї США для України. Скоріш за усе Лондон підтримає Вашингтон, і не тільки через традиційне союзництво, а й тому, що є найбільшим технологічним донором для України (у той час як за обсягами допомоги лідерство тримає Німеччина). Позиції інших країн тримаються у діапазоні від холодної стриманості до майже неприхованого роздратування. Лідерами останнього виступили Париж та Рим. Звісно, розмовляючи дипломатичною мовою. Наприклад, рішення Риму пояснюється відсутністю бюджетних коштів для фінансування. "Це не спосіб відірватися від США або від підтримки України, а як запрошення знайти інші способи потурати Трампу", - написала La Stampa, майже напевно адресуючи артикуляцію італійської влади оточенню американського президента.Або, наприклад, Фінляндія повідомила, що поки не визначилась, чи братиме участь в ініціативі. А от Чехія вже точно не братиме в ній участь.Франція вже виступила за створення в Європі власної оборонно-промислової бази. Додавши, що відмова Парижа від участі у проєкті Трампа пов’язана також із планами збільшити оборонні витрати, що ускладнюються високим дефіцитом бюджету та держборгом.Ця історія для України означає лише одне: "гойдалка" Трампа не завершилася, і його невизначеність цілком може тривати навіть не 50 днів, які він по-дружньому надав Путіну для "завершення розбірок" в Україні. Карти Трампа та гроші Європи  Трамп абсолютно переконаний, що тримає козирі в руках. Він оголосив про передачу Україні надзвичайно потрібних ЗРС Patriot. Через медіа запустив інформацію, що розглядає передачу таких важливих озброєнь, як далекобійні ракети AGM-158 та Tomahawk. Хоча у нещодавно оприлюдненому документі Пентагону від 22 травня 2025 року йдеться про необхідність відновлення запасу далекобійних протикорабельних ракет типу AGM-158C LRASM, які були витрачені "під час заходів по реагуванню на ситуацію по Ізраїлю".Пуск ракети Tomahawk з комплексу Typhon, США, фото: з відкритих джерелЯкщо переглянути заяви американського президента, то може скластися враження, що він прагне домінувати над Європою, а рахуватися готовий хіба що із лідером Китаю та кривавим Путіним. Однак правда у тому, що Україні зброя потрібна швидко, а Європа не дуже спритна у цій справі. Наприклад, третю батарею європейського зенітно-ракетного комплексу SAMP/T Україна має отримати у жовтні цього року. А от подолання дефіциту ракет до цього ЗРК вирішити ще складніше.Водночас Європа прокидається. Вже розв’язані складні фінансові вузли. Фактично запущено план "Переозброєння Європи" (ReArm Europe), спрямований на мобілізацію до 800 млрд євро в посилення оборони. В його межах стартувала ініціатива Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe), де передбачено фінансування ЄС різних виробництв зброї для України - передусім дронів, ракет і боєприпасів. Ця безпекова ініціатива для Європи передбачає виділення до 150 млрд євро на підтримку спільних оборонних закупівель у країнах-членах.  Європа налаштувалася на досягнення оборонної самодостатності, при чому разом із Україною. Україна дуже потребує участі США у переозброєнні, однак намагається подолати дефіцит зброї з акцентом на Європу та поки лише часткову участь американських компаній.Звісно, дії Трампа можуть бути черговим пасом Путіну у прихованій грі "і вашим, і нашим". Однак реакція Франції, Італії, Чехії показова – європейці демонструють, що стають сильнішими, ніж були вчора. В країнах Європи усе більше альтернатив американській зброї. Навіть такі слухняні прихильники Вашингтону, як Берлін і Варшава, обережно йдуть шляхом диверсифікації: Німеччина не пожаліла близько 4 мільярдів євро на ізраїльську систему протиракетної оборони Arrow 3, Польща на мільярди доларів скуповує південнокорейські танки та САУ, будує в себе південнокорейські заводи з виробництва танків і боєприпасів. Франція створює свою балістичну ракету, ЗРК проти гіперзвукових ракет та французький аналог РСЗВ HIMARS.  У зоні найбільшого ризику залишається тільки Україна, яка воює в умовах критичної нестачі передових озброєнь… Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.