1. Якщо говорити про реформи чи прориви — ніяких змін не буде. Головна причина полягає в тому, що в нас, з погляду економіки, є два прямо протилежні шляхи. Перший — зробити ставку на максимальну зайнятість населення навіть, частково, на шкоду податковому наповненню. Це дозволило б зробити максимальний стрибок на горизонтальному рівні й точно сповільнило б відтік людей і капіталу. Другий шлях, який обрала держава ще в довоєнний період, але з 2024 року повністю оновила цей курс — максимальне наповнення бюджету на шкоду розвитку бізнесів, які просто не витягують нинішнє податкове навантаження. Ця модель вигідна в короткому проміжку і дає певні результати. З погляду розвитку держави — це тупиковий шлях, на мою думку. Але рішення прийняті і їх змінювати ніхто не буде. На жаль. 2. Дискусії про новий уряд були не про те, як функціонуватиме держава (читай п. 1). Опозиція говорила про переставляння ліжок, влада просто мовчала, а цілий пул поважних експертів, в сподіванні на майбутні контракти, зализували задницю. Тому, коли багато хто каже, що це найнудніша премʼєріада, правий лише частково. Це найпрогнозованіша премʼєріада, де нема і не могло бути чогось нового. Бо ніхто (підкреслюю — ніхто, ні у владі, ні в опозиції, ні в експертному середовищі) не потребував бодай натяку на дискусію. Логіка виборів, яких не буде, але в якій ми живемо, передбачає чорне і біле. А дискусія — це завжди нюанси. Читайте також: Чому замість "уряду єдності" у нас буде "уряд лояльності"3. У новому уряді відновлено "монстра" мінекономіки+мінагро. Це міністерство повністю залишається в координації нового премʼєра. Можна сперечатися, чи логічно це обʼєднувати. Але ключова відповідь на це питання  — логіка підпорядкування і відсутність достойного кандидата на мінагро, якому б довіряли. 4. Головна зміна нового Кабміну — це утворення держави в державі: обʼєднання міноборони та мінстратегпрому (60% бюджету) під керівництвом Дениса Шмигаля і за кураторством Михайла Федорова. Шмигаль і Федоров мають дуже непогані стосунки і, як кажуть в Офісі, президент дав Шмигалю карт-бланш на всі потрібні кадрові зміни.  Власне ці зміни чи їх відсутність  і будуть лакмусовим папірцем того, чи зміна уряду — це переставляння ліжок. В наших умовах фейсбук-судів, будь-які подібні зміни передбачатимуть масу грошей на інформаційні й не тільки кампанії. Але повторюся — це головна зміна нового уряду. Причому зміна ініційована особисто, наскільки я розумію, президентом. Попри те, що його оточення бачило цю конфігурацію зовсім інакше.5. Щодо міністра юстиції Галущенка, то тут просто треба розуміти: нема такого документа в Кабміні, який би не візував мінʼюст. Це міністерство — фільтр всіх рішень. Ну і плюс, це контроль за всіма пенітенціарними закладами. Це не найголовніше, але дуже суттєво.6. Окремо хочу звернути увагу на нову агенцію, яке виникає на основі тієї частини мінкульту, яка відповідала за інформацію. Керівника для неї поки нема. Але, якщо чесно, це мертвонароджена структура, яка, як мені здається, просто не потрібна.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.