Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2038 про компенсації українцям, примусово переселеним у 1944-1951 році з територій, які належали Польській народній республіці (ПНР, сучасна Польща). Також компенсації можуть виплачуватися нащадкам депортованих.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Судово-юридичну газету".

Законопроєкт "Про внесення змін до Закону "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" за №2038 внесли на розгляд ще у 2019 році. За даними авторів документу, мова йде про щонайменше 700 тисяч осіб, які можуть претендувати на виплату компенсацій.

Важливо, що компенсації будуть виплачуватися з українського бюджету. Про компенсації від сучасної Польщі мова не ведеться.

Прийнятим законом визнається, що рішення про депортації, прийняті владою колишнього СРСР, "союзних республік" та ПНР, є незаконними та злочинними актами. Відповідно, відновлення прав громадян України з числа депортованих осіб визначається одним із пріоритетних напрямів.

Компенсаційні виплати можуть отримати особи або спадкоємці осіб, яких у 1944-1951 роках примусово переселили з територій компактного проживання українського населення в Польщі.

Особам, постраждалим від виселення, нададуть статус "депортованих". Окрім статусу, такі особи (або їхні спадкоємці) отримають низку прав, зокрема право на вилучені внаслідок депортації майно та будинки.

Зазначається, що заяву можна буде подати не пізніше, ніж впродовж трьох років з моменту набуття особою статусу "депортованої". Протягом п'яти років буде здійснюватися поетапне відшкодування втраченого майна, а у випадку смерті особи - її спадкоємцям.

Також "депортовані особи" мають право на одноразову грошову допомогу, яка виплачується після набуття відповідного статусу. Розмір та порядок усіх компенсаційних заходів визначить Кабінет міністрів.

Історичні українські регіони Лемківщина, Надсяння, Холмщина та Підляшшя після завершення Другої світової війни були передані Радянським Союзом Польщі. Офіційно депортація почалася з вересня 1944 року, але активізувалися дії з примусового виселення значно пізніше.

Починаючи з 1947 року, Польща та СРСР провели низку депортаційних операцій, в тому числі "Операцію "Вісла". Остаточно депортації були закріплені угодою "Про обмін ділянками державних територій" від лютого 1951 року.

Внаслідок операцій польське населення, вилучене з територій Західної України та Західної Білорусі, передавалося представникам Варшави. Натомість СРСР забрав українців та білорусів, яких польська комуністична влада примусово виселила з місць їхнього проживання.

Вже після падіння СРСР, у 2002 році Конституційний Трибунал в Польщі, а у 2004 році - Європейський суд з прав людини визнали, що радянсько-польська угода 1944 року "Про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР" не мала правових підстав для підписання. Дії СРСР та ПНР, пов'язані із "евакуацією", названо незаконними.

Нагадаємо, що Верховна Рада України 16 липня 2025 року визнала депортацією примусове виселення українців із місць їхнього постійного проживання на території Польщі у період від 1944 по 1951 роки, зокрема під час операції "Вісла".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.