15 липня з північно-східного краю Сонця стався колосальний вибух філаменту, який різко, хоча й ненадовго, змінив частину поверхні нашої зірки та спричинив викид корональної маси (CME) у космос. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Space та дані Обсерваторії сонячної динаміки NASA.

Спалах був настільки потужним, що вирізав сяючу траншею з гарячої плазми завдовжки понад 250 тис миль (близько 400 тис км), що приблизно дорівнює відстані від Землі до Місяця. Цю вибухову подію було зафіксовано в деталях Обсерваторією сонячної динаміки (SDO) NASA. Зображення показують, як нитка розплутується, а сонячна речовина утворює дуги та каскади, протікаючи крізь атмосферу Сонця.

Коли нитка руйнується, вона залишає по собі те, що деякі називають «вогняним каньйоном», з високими стінами, які, за оцінками Spaceweather, піднімаються щонайменше на 12 400 миль (20 тис км) у висоту. За даними NASA, ці сяючі розриви утворюються, коли лінії магнітного поля Сонця різко ламаються та перебудовуються після виверження, залишаючи за собою розпечену плазмову траншею.

Ця вогняна прірва – не просто візуальне видовище. За даними NOAA, нитки сонячної плазми – це холодніші, щільні стрічки сонячної плазми, які можуть висіти над поверхнею Сонця завдяки магнітним полям. Коли вони стають нестабільними, можуть різко вивергатися, іноді викликаючи викиди корональної маси (CME) – потужні вибухи сонячної плазми та магнітних полів, здатні викликати геомагнітні бурі на Землі.

Проте, зображення коронографа, отримані Сонячною та геліосферною обсерваторією (SOHO) та супутником GOES-19, свідчать про те, що хоча виверження й вивільнило CME, спрямованої на Землю складової немає.

Нагадаємо, «Главком» підготував для вас прогноз магнітних бур на наступні три дні, що базується на даних, які надає Центр прогнозування космічної погоди (SWPC) NOAA. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від 0 до 9. Для позначення використовується планетарний К-індекс, якщо показник 5 і вище – то це сильна магнітна буря.