У суспільстві накопичується незадоволення владою та прагнення до змін. Це проявляється, зокрема, у падінні рейтингу президента, що й засвідчили оприлюднені минулого тижня цифри від Rating Group. У таких випадках потрібно щось змінювати, і заміна всієї вертикалі виконавчої влади виглядала б як найбільш раціональна відповідь на суспільні очікування.Наразі ми бачимо, що Кабмін залишається практично без змін. Не знаю, чим завинив Денис Шмигаль, що його вирішили змусити звільнитися з посади прем’єр-міністра. Якщо раптом з’ясувалося, що його кваліфікації та продуктивності недостатньо для управління Кабміном, то як пояснити його призначення міністром оборони? А якщо на посаді керівника уряду він був ефективним, то навіщо його з цієї посади звільняти?Правда в тому, що для нинішньої політичної системи взагалі не принципово, хто займає яку посаду. Україна поступово занурюється в епоху застою, коли всі інститути влади замінюються декоративними аналогами, а отже, заміна прем’єр-міністра не здатна вплинути бодай на щось.Читайте також: Про формування урядуЗагальновідомо, що демократичні країни відрізняються від диктатур наявністю інститутів, що працюють. Сьогодні видання Financial Times для своєї міжнародної аудиторії додає й внутрішній український контекст: сповзання України до диктатури фіксується не лише українськими активістами, а й західними посадовцями, які працюють у Києві. Звісно, війна багато що списує, але поглинання всіх гілок влади Офісом президента вже не сприймається нашими партнерами як захід, що сприяє перемозі у війні. І сьогоднішні перестановки в Кабінеті Міністрів лише додатково підтверджують подальшу консервацію країни в межах президентської вертикалі та занепад інших гілок влади.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.