Психологи виявили, що лише п'ять хвилин на день, присвячені «мікроактам радості», здатні значно покращити наш емоційний стан, позбавити від стресу, зміцнити здоров'я та якість сну. Що таке «мікроакти радості» і як вони можуть покращити життя, йдеться у статті Daily Mail, пише «Главком».

Докторка Елісса Епель, експертка зі стресу та старіння з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, яка керувала новим дослідженням, вражена масштабами впливу цих простих дій. За її словами, звичайна прогулянка, під час якої ви милуєтеся квіткою, слухаєте сміх або робите щось приємне для друга, може помітно покращити ваше емоційне благополуччя та загальне ставлення до життя.

«Ми були досить вражені масштабами покращень емоційного благополуччя людей», – зазначила професорка Епель.

Команда професорки Епель провела масштабний дворічний проєкт під назвою «Велика радість» (The Big Joy Project), що тривав до 2024 року. У ньому взяли участь майже 18 тис. людей і це було перше дослідження, що сфокусувалося на тому, чи можуть невеликі, прості та швидкі дії мати вимірний та тривалий позитивний вплив.

Учасників просили виконувати п'яти-десятихвилинні «акти радості» протягом тижня. Виявилося, що результати, досягнуті тисячами людей лише за один тиждень такого проєкту, були порівнянні з позитивними ефектами, які зазвичай спостерігаються у програмах, що вимагають місяців занять по кілька годин поспіль.

У дослідженні учасникам пропонували виконати сім різних дій протягом семи днів. Серед них були:

• Розділити момент святкування з кимось,
• Зробити щось добре для іншої людини,
• Скласти список подяки,
• Переглянути захопливе відео про природу.

Завдання обиралися так, щоб формувати почуття надії та оптимізму, захоплення або ж веселощів та безглуздості. Кожне завдання займало менше ніж 10 хвилин, включно з відповідями на короткі запитання до та після його виконання.

На початку та в кінці тижневого проєкту учасників опитували про їхнє емоційне та фізичне здоров'я.

Оцінювалися такі показники, як емоційне благополуччя (задоволеність життям, наявність мети), позитивні емоції, «здатність до щастя» (наскільки люди контролюють свої емоції), а також рівень стресу та якість сну.

Результати дослідження 

Команда виявила значні покращення в усіх сферах. При цьому переваги зростали прямо пропорційно до повноти участі: ті, хто завершив усі сім завдань, отримали більші переваги, ніж ті, хто виконав лише два чи три.

Цікаво, що молодші люди відчули більше позитивних змін, ніж люди старшого віку.

Наразі вчені ще не до кінця розуміють, чому ці «мікроакти» мають такий глибокий вплив на покращення настрою.

Професорка Епель припустила, що, можливо, ці невеликі дії розривають «негативні цикли мислення» (як-от надмірне занепокоєння чи самокритика) і перенаправляють розумову енергію в більш позитивному напрямку.

Хоча подальші дослідження необхідні, очевидно, що щоденна «доза» радості може стати потужним інструментом підтримки для людей у ці складні часи.

«Усі ці речі для благополуччя – це не розкіш. Ми часто кажемо, що дозволяємо собі бути щасливими, коли досягаємо певної точки або завершуємо якесь завдання. Що ж, ми хочемо змінити це – нам потрібна енергія радості, щоб подолати складні часи. Це справді необхідні навички», – наголосила професорка.

Нагадаємо, парадокс щастя – це явище, при якому прагнення стати більш щасливою людиною робить нас навпаки менш щасливими. Його вивчають вже понад десять років, але тільки нещодавно дослідники почали знаходити та розумітися на причинах виникнення цього взаємозв'язку. Нове пояснення такого феномена запропонували дослідники з Університету Торонто у Канаді.