Чого точно не варто очікувати – це запровадження 500% тарифів проти Китаю та Індії як найбільших покупців російських енергоносіїв. Найімовірніше, цей законопроєкт реєструвався з іншою метою.

Три з половиною роки повномасштабної війни показали: жодні економічні заходи не здатні вплинути на хід бойових дій. Відключення від SWIFT, цінова стеля на нафту, майже 30 тисяч інших санкцій і 17 санкційних пакетів не змусили путінську армію зупинитися. Усі випадки зупинки російського наступу – це виключно результат дій Сил оборони України. Тож єдиним ефективним інструментом впливу на Путіна було і залишається посилення підтримки українських військових: більше зброї, техніки та боєприпасів.

Отже, цілком очевидно: ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема про 500% тарифи також не вплине на перебіг війни. Але, схоже, це й не було його метою. Сам факт існування такого проєкту та майже щоденне зростання кількості його прихильників серед сенаторів дозволяли протягом кількох непростих місяців утримувати увагу всієї американської політичної системи до війни в Україні. Жоден президент США не може проігнорувати питання, яке підтримує 85% сенаторів.

За ці три з половиною роки ми бачили, як багато важливих рішень починалися з повного неприйняття, але згодом втілювались у життя: постачання HIMARS, танків, літаків, обмеження на імпорт енергоносіїв – цей список можна продовжувати. Коли минулого року президент Франції Еммануель Макрон заявив про можливість відправлення європейських військових в Україну, його вважали ледь не божевільним. А сьогодні це питання серйозно обговорюють в інших європейських столицях – визначаються контингенти й підраховуються бюджети. Тож позиція Ліндсі Грема та інших сенаторів щодо тиску на покупців російської нафти – аби ті вплинули на Путіна й посприяли завершенню війни – цілком може стати початком відповідної кампанії з боку американської адміністрації.

Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти у світі – разом вони забезпечують близько 85% російського нафтового експорту. З огляду на критичну важливість китайських комплектувальних для російського ВПК, переривання цих постачань з боку Китаю матиме не менший ефект для війни, ніж переривання поставок з Європи та США до України. Якщо Китай по-справжньому буде поставлений перед вибором: або постачати Росії електроніку, двигуни та верстати подвійного призначення, або торгувати зі США та ЄС, його рішення дійсно може допомогти завершити війну. І, як ми бачимо, серед американських політиків найвищого рівня чимало тих, хто готовий цьому сприяти.