У Солом’янському районному суді Києва триває розгляд справи  86-річного В’ячеслава Богуслаєва – генерального конструктора вертолітної техніки.

У ході першого судового засідання (3 липня) троє свідків дали показання, а прокурора звинуватили у недбалості. Про це повідомляє портал моніторингової місії IAC ISHR.

«Самим судом вказано, що прокурор уже неодноразово демонструє неналежну процесуальну організацію, постає об’єктивна необхідність у принциповій та системній реакції з боку суду на подібну поведінку. У контексті тривалого тримання під вартою 86-річного обвинуваченого, яке триває вже понад три роки, бездіяльність або зволікання з боку сторони обвинувачення не можуть розглядатися як нейтральні процесуальні недоліки», – пишуть IAC ISHR.

«У ситуаціях, коли сторона обвинувачення послідовно не виконує елементарні обов’язки щодо належної підготовки до розгляду справи, а суд обмежується декларативними зауваженнями без реальних процесуальних наслідків, постає ризик системного порушення принципу ефективного судочинства та знецінення самого судового механізму захисту прав людини. У таких обставинах формальне дотримання процедур є недостатнім. Необхідним є забезпечення реального, а не лише декларативного дотримання процесуальних гарантій, з урахуванням вразливості обвинуваченого та принципу домінування прав людини в судовому процесі», – резюмують представники моніторингової місії.

Під час наступного засідання 4 липня суд розглянув чергове клопотання прокурора про продовження тримання Богуслаєва під вартою – вже 23-тє за три роки. На момент засідання обвинувачений перебував під вартою 984 дні. Захист заявив про відвід прокурору через неодноразові порушення, проте суд відмовив.

У звіті місії IAC ISHR вказується, що така відмова суду викликає сумніви щодо ефективності судового контролю.

«Відмова у задоволенні відводу, попри вже зафіксовані процесуальні затримки зі сторони прокурора без належних на це причин, викликає сумніви в тому, що суд вжив усіх необхідних заходів, аби вплинути на сторону обвинувачення з метою забезпечення належного рівня процесуальної організації», – йдеться у звіті Моніторингової місії IAC ISHR.

Пізніше, суд продовжив Богуслаєву тримання під вартою.

Спостерігачі IAC ISHR звернули увагу на на те, що паспорт Богуслаєва, як і інші документи, вилучено й передано до СБУ; майно самого обвинуваченого націоналізовано, а активи його сина перебувають під арештом, що нівелює аргумент про ризик зловживання правом на заставу.

«Стан здоров’я обвинуваченого Богуслаєва викликає об’єктивне занепокоєння: наявні тяжкі хронічні захворювання, включаючи онкологічні та серцево-судинні патології, оперативні втручання під час перебування під вартою, клінічна смерть – усе це підтверджено медичними документами. Ці обставини, у світлі ст. 3 Конвенції, вимагають від національних органів особливої ретельності при прийнятті рішень про продовження тримання під вартою», – пишуть у IAC ISHR.

Також IAC ISHR вказують про особливе занепокоєння щодо відсутністі видимої реакції суду на ці обставини.

Експерти моніторингової місії IAC ISHR, проаналізувавши обставини продовження тримання під вартою Богуслаєва, фіксують порушення статей 5 та 3 Європейської конвенції з прав людини. Позиція прокурора щодо незмінності ризиків упродовж всього кримінального провадження прямо суперечить усталеній практиці ЄСПЛ, яка вимагає їх постійної переоцінки. Таким чином не вбачається можливим однозначно стверджувати, що суд належним чином оцінив усі релевантні обставини, зокрема похилий вік, стан здоров’я обвинуваченого та виняткову тривалість його перебування під вартою (984 дні). Сукупність виявлених факторів може свідчити про автоматизм судового підходу та брак ефективного контролю за дотриманням принципу пропорційності, що суперечить стандартам ЄСПЛ.

У підсумку експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують наявність у справі Богуслаєва ознак системного автоматизму при продовженні запобіжного заходу, що суперечить вимогам п.3 статті 5 Конвенції. Окрім того, виникають побоювання, що складні медичні та вікові характеристики особи не були належним чином враховані, що створює ризик порушення фундаментального принципу заборони катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, закріпленого у статті 3 Конвенції.