Нові заяви президента США Дональда Трампа про посилене озброєння України та можливість запровадження санкцій проти країн, які торгують з Росією, свідчать про різкий поворот у його політиці щодо війни. Однак, як пише The New York Times, чимало експертів сумніваються, що американський лідер справді вдасться до таких заходів. Про це повідомляє «Главком».

Згідно з оцінками аналітиків, загроза Трампа запровадити 100% мита проти торгівельних партнерів Росії, зокрема Китаю та Індії, виглядає малоймовірною. Видання нагадує: товарообіг між Росією і Китаєм становить близько $250 млрд на рік, зокрема за рахунок великого імпорту нафти. Тому така ініціатива, найімовірніше, призведе до конфронтації Вашингтона з Пекіном.

Фахівці підкреслюють, що Трамп навряд чи захоче вступити у відкрите протистояння з другою економікою світу задля тиску на Кремль. До того ж, він відомий тим, що часто не дотримується власних дедлайнів, тож незрозуміло, чи реалізує він свою погрозу після закінчення 50-денного терміну.

Навіть якщо президент вирішить запровадити прямі мита проти імпорту з Росії, це не завдасть істотної шкоди економіці РФ. У 2024 році США імпортували з Росії товарів лише на $3 млрд, здебільшого добриво, метал і уран для атомної енергетики. Американський експорт до РФ ще менший – лише $500 млн.

Натомість вторинні санкції проти країн, які співпрацюють з Росією, можуть мати значно потужніший ефект, особливо в енергетичному секторі. Російська економіка зберігає стабільність здебільшого завдяки постійному експорту нафти та газу до країн, які не підтримують санкції – передусім Китаю та Індії. Після втрати західних клієнтів ці держави стали ключовими джерелами прибутку для Кремля, користуючись зниженими цінами на енергоносії.

Журналісти підрахували, що саме Китай і Індія щороку вливають у бюджет Росії десятки мільярдів доларів, які надалі йдуть на фінансування війни проти України.

Попри це, Індія має певний потенціал до зниження залежності від російської нафти. Якщо до 2022 року вона закуповувала з РФ лише 1% нафти, то зараз цей показник становить 40%. У Китаю простору для маневру значно менше, оскільки ще до початку великої війни понад 15% імпорту нафти Пекін отримував з Росії.

Колишній чиновник Держдепу США Едвард Фішман, який спеціалізується на санкціях проти РФ, зазначив, що Трамп уже колись погрожував тарифами понад 125% на китайський експорт, але не виконав обіцяного. За його словами, якщо мета обмежити експорт енергоносіїв із Росії, то нинішні заяви не матимуть потрібного ефекту.

Крім того, Трампу доведеться враховувати інтереси союзників. Японія, ЄС та інші партнери США також ведуть торгівлю з РФ. А різке скорочення постачань нафти може призвести до зростання цін на енергоносії у світі, вдарити по американському споживачеві та посилити інфляцію.

Нагадаємо, США розглядають можливість запровадження вторинних санкцій проти держав, які продовжують торгівлю з Росією. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в Білому домі, передає «Главком».

За словами неназваних представників адміністрації, такий варіант обговорюється паралельно із заявами президента Дональда Трампа про можливість запровадження 100% мит проти РФ.

Чиновники уточнили, що вторинні санкції стосуватимуться країн, які підтримують фінансові операції з Росією, попри західні обмеження.