Вторинні тарифи, які США можуть запровадити щодо Росії, здатні серйозно вплинути на постачання російської нафти до ключових споживачів – Китаю, Індії та Туреччини. Саме ці три держави залишаються найбільшими імпортерами російського енергоресурсу, Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters.

Постачання до Китаю

Китай утримує першість серед покупців російської нафти. Це зумовлено, зокрема, прямими поставками трубопроводом з родовищ РФ. Основними напрямками транспортування виступають нафтопроводи «Сковородино-Мохе» та «Атасу-Алашанькоу» через Казахстан. Крім того, значна частка імпорту надходить морем.

Згідно з офіційною статистикою китайської митниці, добовий імпорт російської нафти становить приблизно 2 млн барелів, що оцінюється у близько $130 млн на день, за підрахунками Reuters. Найбільшими покупцями виступають державні корпорації CNPC, Sinopec, CNOOC, а також окремі приватні нафтопереробні заводи.

Індійський ринок

Індія – другий за масштабами імпорту російської нафти покупець. Найбільшим попитом тут користується сорт Urals, хоча також активно закуповуються Sokol, ESPO Blend і арктичні марки. Платформа Kpler повідомляє, що обсяги постачання сягають 1,8 млн барелів щодня.

Основними отримувачами виступають гіганти індійської переробки: найбільший у світі НПЗ Reliance Industries, приватна компанія Nayara Energy (частково належить «Роснефти»), а також Indian Oil і ONGC.

Закупівлі Туреччини

Туреччина замикає трійку основних покупців російської нафти. У червні обсяги імпорту досягли рекордних показників — близько 400 тис. барелів на добу, за інформацією LSEG.

Зростання поставок пов’язане зі стабільним зниженням ціни на Urals, яка з квітня тримається нижче санкційної межі в $60 за барель. Основними переробниками в Туреччині є нафтопереробний завод STAR, що належить азербайджанській компанії SOCAR, та підприємство Tupras.

Раніше ми писали, що США розглядають можливість запровадження вторинних санкцій проти держав, які продовжують торгівлю з Росією. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в Білому домі, передає «Главком».

За словами неназваних представників адміністрації, такий варіант обговорюється паралельно із заявами президента Дональда Трампа про можливість запровадження 100% мит проти РФ.

Чиновники уточнили, що вторинні санкції стосуватимуться країн, які підтримують фінансові операції з Росією, попри західні обмеження.

До слова, президент України Володимир Зеленський провів розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте – обговорили деталі співпраці між Європою та США заради підтримки нашої країни, передає «Главком» із посиланням на телеграм-канал президента.

Зеленський розповів, що Рютте поінформував про зустріч у Вашингтоні з Трампом та про деталі співпраці між Європою та Сполученими Штатами заради продовження та зміцнення підтримки України. 

Також президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом США Дональдом Трампом – обговорили спільні кроки щодо встановлення миру, передає «Главком».

Зеленський розповів, що провів дуже хорошу розмову з Трампом та подякував йому за готовність підтримувати Україну та працювати надалі разом для зупинення вбивств та встановлення справедливого миру.