У великих містах України поменшало горобців, вони зникають насамперед через особливості сучасного будівництва. Водночас чисельність сизих голубів залишається стабільною або навіть зростає. Про це в коментарі «Главкому» розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко.

«Щодо горобців, у невеликих населених пунктах, у невеликих містах і селищах, такого відчутного зменшення їхньої чисельності не відбувається. А от у великих містах, я не скажу точно у скільки разів, але зменшення все-таки помітне», – зазначив Фесенко.

Орнітолог пояснив, що сучасні новобудови практично не залишають горобцям шансів для гніздування: «Найперше, на мою думку, це пов’язано з тим, що зменшилася кількість місць, де вони можуть гніздитися. Вони влаштовують гнізда десь під стріхами, можуть гніздитися у природних дуплах і штучних - синичниках. А зараз таких місць у спорудах, особливо сучасних, дуже небагато. Зараз усе впорядковується, навіть старі будинки. Зокрема, робиться зовнішня теплоізоляція, закриваються щілини й інші порожнини. Нові споруди зазвичай висотні, а горобці призвичаїлися до використання менш поверхових будинків».

За його словами, інколи горобці все ж знаходять шпарини для гніздування і на прямовисних фасадах будівель, але це радше виняток.

«Іноді вони знаходять широкі тріщини, які ведуть до порожнин за старою облицювальною плиткою. Але таке облицювання - це минуле в будівельній галузі, коли на фасадах ще трапляються тріщини або щілини. Я якось спостерігав, як горобець у швидкому польоті начебто бився об облицьовану стіну, а насправді з льоту зникав у отворі стіни, щоб опинитися в гнізді. Він у цей момент був більше схожим на серпокрильців, для яких це дуже звично, але і горобцю доводилося так робити. Горобці використовують будь-які можливості, щоб гніздитися», – зазначив Фесенко. 

На відміну від горобців, інші птахи - сизі голуби не лише зберігають свою чисельність, а й активно займають нові території у межах міст.

«Сизого голуба, напівсвійського, люди нерідко підгодовують, та й самі вони можуть знаходити різний корм поблизу людини. Їхня чисельність, я б не сказав, що стала меншою. Вони підгодовуються локально, тому в деяких місцях вони гуртуються, і там їх багато, а в інших – можливо, менше. Якщо люди мешкають там, де нема підгодівлі, то їм здається, що голубів поменшало, але це не так», - пояснив орнітолог.

За словами Фесенка, нині інший вид голубів – припутень – активно освоює зелені зони міст. Він найбільший серед видів голубів нашої фауни.

«Останнім часом він уже обжився в парковій зоні міст. Не в парках середмістя міст-мільйонників, але в таких, як Голосіївський парк в Києві, парках на схилах біля річки Дніпра. Тож припутні звикають жити у озеленених населених пунктах. Вони гніздяться на деревах, будують там відкриті гнізда», – розповів він.

За словами орнітолога, це вже стало новою адаптаційною стратегією виду.

«Припутнів на гніздуванні в населених пунктах стало помітно більше. Це вже схильність до життя в міських умовах, яка виникла у Західній та Центральній Європі. Тепер цей вид освоює і наші міста й селища. Наприклад, у селах Фастівського району на Київщині він вже став чисельним, а у великих містах центру і сходу країни поки що освоює великі парки, зелені зони», – зробив висновок Фесенко.

Раніше «Главком» інформував, що попри постійні обстріли РФ, зокрема, часті атаки на Київ, життя в місті продовжується. Яскравим тому свідченням стала родина королівських фазанів, яка нещодавно поповнилася пухнастими пташенятами. Про це повідомили у Київському зоопарку.

Також «Главком» інформував, що на Торецькому напрямку військові 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» виявили незвичайне пташине гніздо. Його було збудовано не лише з гілок, а й з використаного оптоволоконного кабелю.