Якраз у переддень Дня Української Державності, Путін отримав продовження безлімітного ордера на вбивство України ще на 50 днів. Вбити тисячолітню державність за 50 днів ще та задачка зі зірочкою.

Попри важкі століття після татарської потопи і активного тиску ворожих імперіалізмів, українська нація намагалася реалізувати свій державний проєкт у різних формах і при щонайменшій нагоді.

І що цікаво ця державність майже завжди народжувалася знизу, ламала усталені і непорушні практики передачі влади. Практично щоразу це була суміш правління військової верхівки і дуже потужного народоправства знизу. Знамените київське віче почасти мало не меншу та співмірну владу із імперським київським княжим столом.

У цьому плані Україна завжди була викликом існуючим політичним правилам навколо. І навіть ненормальна для Європи Москва з абсолютно вкраденою історією і біографією Чикатило за століття свого існування вжилась як «ненормальна нормальність». Писав раніше і повторю зараз: для багатьох, навіть для більшості, – Росія це даність.

Тривала і звична «ненормальна нормальність», неприємна, але наявна і тривала століттями, припинення існування якої розглядається як загроза та заледве не глобальна катастрофа. З якою діють за принципом «нехай пательня шкварчить, аби не вибухнула». А тут Україна, що випурхнула з безісторичного ніщо і ламає звичну геополітичну карту і розклади.
Вольниця, що діє за межами дозволеного.

Січ, що ламає евклідову математику геополітики. Поводиться зухвало. Схоже наша доля бути збудниками Європи і світу, діяти поза межами можливого і дозволеного. Гребти пробоєм проти течії. Бо як виявилося для багатьох країн краще нормальна ненормальність Росія, аніж «ненормальна» нормальність Україна…

Щоб вирішити цю дилему варто переконати всіх і себе передусім, що Україна собою і простором незалежних національних колись поневолених Росією держав створить нову геополітичну нормальність, забезпечить стабільність, порядок і безпеку, а головне геополітичну рівновагу одній з ключових точок Євразії – Хартленді.

І так, це масштабні світові революційні зміни, на які здатні лише ми.  Але спершу треба бути здатними мисленнєво і світоглядово. І дуже важливо повертатися до витоків. Нам таки не 34 роки і навіть не більше 100, ми нащадки ключової завжди європейської тисячолітньої державності на кордоні з євразійським степом.

Держави, яка завжди була наступальною, «йшла на ви», творила реальності і модерувала процеси. Але спершу треба знищити орду, що пре на Україну не шкодуючи життів своїх найманців. Бо дві великі державності у цьому місці у рівновазі існувати не можуть.

Відтак Путін отримав черговий 50 денний карт-бланш, щоб «виправити» цю історичну аномалію. А ми маємо довести за наступні дні, що варті своїх попередників. Наша державність ніколи не була дарованою. Вона завжди кувалася на вісті списів і прибивалася щитами на воротах Царгородів…

Тому з Днем народження «Свята Україно моя, відвічна й непоборна»…