Цього тижня у Конгресі США активно заговорили про законопроект сенатора Ліндсі Грема, який передбачає безпрецедентно жорсткі санкції проти Росії.

РБК-Україна розповідає про суть цього документу і пояснює, чому після кількамісячної паузи він знову став актуальним.

Головне:

• Чим законопроект Грема небезпечний для Росії?
• З яких причин Конгрес затягував з його ухваленням?
• На які поступки Трампу готові піти конгресмени?

Цього тижня сенатор Ліндсі Грем анонсував розгляд Сенатом свого санкційного законопроекту на 9 липня, однак цього так і не сталося. Натомість лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун повідомив, що документ наразі ще допрацьовують.

"Ми працюємо з адміністрацією (Трампа, - ред.), з Палатою представників, щоб спробувати надати йому готовий вигляд", – повідомив політик. 

За його словами, голосування можливе до настання серпневих канікул у Конгресі. Якщо ж цього не станеться, до нього повернуться не раніше 9 вересня. Але загалом, процес розгляду залежить більшою мірою від політичних розрахунків, ніж від графіку конгресменів. Тим часом сам сенатор Грем перебуває в Римі на Конференції з питань відновлення України, де також взяв участь у засіданні "коаліції рішучих" – вперше на такому заході з'явилися представники американської влади. 

Законопроект Грема (оригінальна назва - Sanctioning Russia Act of 2025) за номером S.1241 був зареєстрований ще в квітні цього року на тлі нерішучості Дональда Трампа щодо запровадження санкцій проти Росії. Його інколи також називають проектом Грема-Блюменталя – за прізвищем сенатора-демократа Річарда Блюменталя, котрий також активно просуває цю ініціативу. 

Як заявляли автори законопроекту, його мета - застосувати настільки серйозні важелі тиску на Росію, аби Кремль зрештою погодився припинити агресію проти України і пішов на справжні мирні переговори.

Законопроект сенаторів Грема передбачає цілу низку прямих та непрямих обмежень щодо Росії. Зокрема, це заморожування активів та заборону на операції для високопосадовців Росії, військовослужбовців, олігархів та інших осіб, які підтримують військових. 

Документ запроваджує санкції проти ключових банків, таких як Центральний банк Росії, Сбербанк та Газпромбанк, водночас забороняє установам США здійснювати операції з Росією та обмежує російським організаціям лістинг цінних паперів на фондових біржах США.

Крім того, законопроект забороняє експорт енергетичних продуктів зі США до Росії та інвестиції в російську енергетику, запроваджує вторинні санкції проти іноземних компаній, які підтримують видобуток енергоресурсів в Росії, включаючи нафтогазовий та урановий сектори.

Окрім цих санкцій, законопроект встановлює значні торговельні обмеження, запроваджує 500% тарифи на всі товари та послуги російського походження: енергетичні продукти, які будуть застосовуватися на додаток до будь-яких існуючих тарифів.

Крім того, запроваджуються вторинні торгові тарифи 500% проти країн, які свідомо продають, постачають, передають або купують нафту, природний газ, уран, нафтопродукти або нафтохімічну продукцію російського походження. Ці тарифи будуть поширюватися на всі товари та послуги, що імпортуються до Сполучених Штатів з цих країн.

Хоча ініціативу підтримали аж 85 сенаторів зі 100, Ліндсі Грем не поспішав лобіювати його реальний розгляд в Сенаті, очікуючи на неформальне погодження законопроекту президентом США, хоча регулярно публічно нагадував про свою ініціативу. Паралельно сенатори Грем та Блюменталь здійснили поїздки до України та Європи, щоб скоординувати позиції із партнерами США.

Зрушення щодо цього відбулося наприкінці червня, коли після чергової телефонної розмови з російським диктатором Трамп почав висловлювати незадоволення діями Путіна. 29 червня Грем заявив, що досяг згоди із президентом США, хоча деякі пункти законопроекту довелось пом'якшити. 

До нової редакції законопроекту включено низку положень, що дають президенту США більше простору для маневру щодо Росії. У Білому домі наполягають, що документ має зберігати виключні повноваження президента у питаннях зовнішньої політики. Суть зводиться до того, що фінальне рішення щодо впровадження чи невпровадження будь-яких санкцій ухвалюватиме особисто Трамп, а законопроект його до цього не зобов'язуватиме. 

Тож Трамп повинен буде дійти до офіційного висновку, що Росія або не хоче рухатись до мирної угоди, або порушує вже досягнуті мирні домовленості, або ж вчиняє проти України нову агресію, або намагається повалити владу в Києві. 

Серед можливих послаблень законопроекту, які обговорюються – запровадження президентської відстрочки (waiver). Згідно з нею, Трамп може одноразово відкласти застосування 500% мит на 180 днів. Також можлива друга відстрочка, але вона потребує схвалення Конгресом. Відстрочка не поширюється на країни, визнані спонсорами тероризму.

У травні Reuters, посилаючись на анонімних європейських дипломатів, повідомило, що деякі країни, зокрема Німеччина та Угорщина, висловлювали занепокоєння щодо вторинних тарифів. У відповідь на ці побоювання сенатори, за словами джерел, погодилися включити до законопроекту положення, яке дозволяє президенту США звільняти певні країни, товари чи послуги від мит на 180 днів з міркувань національної безпеки.

За даними Politico, до законопроекту було додано винятки щодо окремих товарів. Вони стосуються гуманітарної допомоги та діяльності, пов’язаної з розвідкою США. Ці зміни, за словами джерел, були спрямовані на зменшення опору з боку деяких республіканців і адміністрації Трампа, які виступали за більшу гнучкість у реалізації санкцій, повідомило видання, посилаючись на помічників сенаторів.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.