Встановлені законом розміри прожиткового мінімуму в Україні сильно відрізняються від його фактичного рівня, цей показник необхідно реформувати. Тому Україна може відмовитися від показника, який є основою для розмірів соціальних виплат. Про це розповіла перша заступниця міністерки соціальної політики Дарія Марчак в інтерв'ю «Радіо Свобода», передає «Главком».

Сьогодні законом встановлено декілька розмірів прожиткових мінімумів: для працездатних, для дітей, для пенсіонерів.

«Але ці розміри, на жаль, достатньо сильно, якщо м’яко казати, дипломатично кажучи, відрізняються від фактичного рівня прожиткового мінімуму, який ми бачимо відповідно до наших розрахунків. Дуже важливо, щоби програми з підтримки бідності були справді дієвими, треба вирішити проблему прожиткового мінімуму», – заявила Марчак.

За словами посадовиці, фактичний рівень прожиткового мінімуму має бути принаймні в два рази більшим, ніж те, що встановлено законом. Це означає, що «сам показник прожиткового мінімуму має бути реформованим».

«Є законодавча ініціатива, зареєстрована в парламенті. Але ми розуміємо, що процес трансформації законодавчо встановленого прожиткового мінімуму буде тривалим. І тому зараз ми пропонуємо на даному етапі від нього відв’язатися», – додала вона.

Що буде натомість?

Нагадаємо, минулого року повідомлялося, що якщо прожитковий мінімум скасують, то розмір нової соціальної допомоги визначатиметься індивідуально. На суму виплати впливатиме склад родини.

Нову базову виплату пропонували надавати у певних випадках:

• для догляду через втрату працездатності;
• для допомоги в разі відсутності необхідного фінансового забезпечення (через бідність).

Що таке прожитковий мінімум?

Прожитковий мінімум – це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення їі життєдіяльності.

Обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи – фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум – це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для існування людини. В світовій практиці він становить 85-87 % загального прожиткового мінімуму, а решта припадає на соціальну - певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя.

Світова практика розробила кілька варіантів визначення прожиткового мінімуму в державі:

• статистичний метод передбачає встановлення прожиткового мінімуму на рівні доходів, які мають 10-20 % найменш заможних громадян певної держави. Цей метод можна застосовувати у державах з досить високим рівнем доходів громадян;
• суб'єктивний або соціологічний підхід базується на проведені соціологічних опитувань населення про необхідний мінімальний дохід. Такий метод є радше консультативним, оскільки його результати можуть бути не підкріплені реальними економічними можливостями держави, проте він виражає справжні потреби людей;
• ресурсний метод виходить із можливості економіки забезпечувати прожитковий мінімум, він застосовується у високорозвинутих країнах;
• комбінований метод поєднує у собі декілька методів, зокрема вартість харчування визначається за нормами, житлово-комунальні послуги – за фактом, а непродовольчі товари за їх відсотковою часткою в загальних витратах.

На практиці застосовується нормативний метод, який полягає у встановленні вартісної величини прожиткового мінімуму через мінімальний споживчий кошик. Кожна держава має свої особливості формування мінімального споживчого кошика.

Хто встановлює прожитковий мінімум?

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом міністрів після науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.

Набір продуктів харчування формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Набір непродовольчих товарів формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері економіки з використанням нормативів забезпечення засобами гігієни, медикаментозними засобами, засобами захисту організму людини від впливу навколишнього середовища, а також засобами влаштування побуту.

Набір послуг формується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

Прожитковий мінімум на 2025 рік

Востаннє прожитковий мінімум підвищувався з 1 січня 2024 року і зараз залишається на рівні 2920 грн. Його пропонують підвищити:

• на 8,6% до 3 171 грн у 2026 році,
• на 5,9% до 3 358 грн у 2027 році,
• на 5,3% до 3 536 грн у 2028 році.

Законом про Держбюджет у 2025 році передбачено такі розміри прожиткового мінімуму:

Крім того, додатково прописано прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

• базового розміру окладу судді – 2 102 грн;
• посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також податкових і митних органів – 2 102 грн;
• посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1 600 грн.

На що впливає прожитковий мінімум?

Основні показники, на які впливає розмір прожиткового мінімуму у 2025 році:

• сума оплати праці, яку індексують;
• мінімальний розмір пенсії за віком;
• максимальний розмір допомоги по безробіттю;
• мінімальний гарантований розмір аліментів;
• допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
• декретні непрацюючим;
• допомога одиноким матерям;
• судовий збір;
• збір за адмінпослуги;
• плата за видачу ліцензії.

Нагадаємо, Кабінет міністрів у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки пропонує підняти розмір прожиткового мінімуму на рівень прогнозованої інфляції.